Дуже прикро на душі. Діти закінчили школу і відразу роз’їхалися, а ми з чоловіком лишилися жити вдвох в маленькому містечку. Син вже одружений, часто до нас приїжджає, привозить на все літо дітей. А рідна дочка нас цурається, бо у неї багаті майбутні свекри.
Ми з чоловіком живемо в маленькому містечку, діти роз’їхалися відразу ж після закінчення школи.
Син вже одружений, часто до нас приїжджає, привозить на все літо дітей. А ось рідна дочка спочатку приїжджала часто, але коли познайомилася з хлопцем і вони стали жити разом, то тепер тільки дзвонить нам, постійно говорить, що немає часу приїхати. Вони з хлопцем скоро планують одружитися.
В чомусь я дочку розумію: ми звичайні, не заможні. Чоловік останнім часом любить випити, але за характером він дуже мирний і спокійний, відразу йде спати, як вип’є. Я спочатку думала, що вся справа в цьому, і Оля через це не хоче поки знайомити нас з Олегом. Але коли вона сказала, що вони вирішили одружитися, ми поїхали до них самі, щоб познайомитися і з майбутнім зятем, і його батьками, та й про весілля поговорити.
Дочка зустріла нас ще на вокзалі і сказала, щоб ми вели себе не так, як звикли вдома, а краще щоб мовчали, щоб не наговорили зайвого, особливо батько.
Я не могла зрозуміти, в чому справа, поки не познайомилася з майбутніми сватами, і тоді мені стало ясно, що дочка нас просто соромиться, а запросила приїхати лише на прохання Олега. Він розумів, що батьки повинні познайомитися між собою, раз ми тепер будемо родичами.
Відразу стало зрозуміло, що свати у нас багаті і дуже інтелігентні люди. Посиділи, поспілкувалися і вже перед самим від’їздом наша Оля сказала, що зателефонує і скаже, коли весілля.
Але запрошення на весілля ми не дочекалися. Як потім з’ясувалося, дочка сказала і чоловікові і його батькам, що ми не приїдемо, тому що захворів батько. Коли на весілля приїхали син з невісткою і запитали, де батьки, їм Оля зізналася, що не повідомила нам навмисне, щоб ми її раптом перед такими гостями своїм виглядом не зганьбили. Це чув і Олег і сказав своїм батькам, а ті просто не очікували такого, і навіть подумати не могли, що їх невістка може так вчинити.
Свекруха прямо так її і запитала: «Олю, ти що, соромишся своїх батьків? Ми були про тебе кращої думки».
Це вже нам син потім розповідав, обурюючись, що ми виховали егоїстку. Завжди все кращебуло їй, вона ж дівчинка, платили шість років за навчання в університеті і тепер, коли у неї і престижна робота, і чоловік із забезпеченої сім’ї, ми стали не потрібними.
І ось дочка зателефонувала і сказала, що свати і вони з чоловіком збираються до нас в гості, так нібито вирішила її свекруха, і я тепер просто не знаю, як себе вести, і про що з ними говорити. Мені просто соромно перед цими людьми і за себе, і за свою дочку… З острахом чекаю їхнього приїзду, але ж і відмовити не можна.
Автор: Людмила
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!