Господи, дай мені доброго копняка, щоб я нарешті перестав нарікати, жаліти себе і звинувачувати всіх і все у моєму нещасті.
Онови Твоїм Словом мій мозок, щоб нарешті почав думати Твоїми думками, а не моїм зіпсованим песимістичним мисленням.
Онови мій погляд, щоб я нарешті побачив не лише ями на моїх дорогах, але й саму дорогу і Тебе, який іде поруч.
Онови мій слух, щоб нарешті почув те все погане, що сам говорю про себе і більше не вірив у ті дурниці.
Онови мою душу, щоб вона могла жити повним Божим життям і всіма тими можливостями, які Ти мені дав, а не мучилася в тих пов’язках смутку, незадоволення і злоби, в які я її замотав.
Онови мій язик, аби вже не нарікав і жалівся, а навчився дякувати, благословляти, прославляти і жартувати навіть у важких досвідах.
Господи, стряси моїм життям, хай з нього повипадає все сміття минулого, яке я так лелію під серцем.
Тряси мною доти, доки не захочу жити так, як Ти мріяв про мене:
Йо 15:11: “Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна.”
Амінь.
С. Антонія МНІ
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
