Два місяці тому моя свекруха повернулася в наше село з Італії і згадала про онучку через роки!

Хочу кортко розповісти свою історію відпочатку. Мене свекруха Ольга Степанівна одразу не прийняла, на наше весілля не прийшла, вигадавши історію про кепське самопочуття.

А потім Ольга Степанівна на кілька років вирушила на заробітки в Італію, її подруга-сусідка, яка вже була там, покликала доглядати за якоюсь літньою пані.

Так ось, свою онучку мама чоловіка не бачила більше двох років, подарунків і грошей не висилала, ніякого інтересу до дитини зовсім не виявляла. Постійно забувала її привітати із днем народження.

Спочатку чоловік мамі дзвонив і нагадував, потім перестав, бо вже записати дату народження онуки вона могла б за бажання.

Нині доньці 8 років, свекруха два місяці тому повернулася, вже постаріла, всіляко вимагає уваги до сваоєї персони від онуки.

З одного боку, може це не так уже й погано, якби вони якось почали спілкуватися, але з іншого боку – поведінка свекрухи залишається не зовсім для мене зрозумілою. Зараз вона просто атакує доньку своїми проханнями, вимагає допомоги і не розуміє, чому онука не горить сильним бажанням їй дзвонити, до неї ходити.

Від іншої рідні дізнаюся, що Ольга Степанівна вважає, що це я налаштовую доньку проти неї. Хоча зрозуміло, що причина в самій бабусі.

Дочка мою маму часто відвідує, з якою багато часу проводили в дитинстві. У мами вона почувається, як удома, навіть друзів запросити туди може.

Коли свекруха дізнається про це, дзвонить чоловіку, постійно жаліється, наголошує, що вона, мовляв, така сама бабуся, як і моя мама.

І ось вишенька на торті – вчора Ольга Степанівна покликала чоловіка з дочкою до себе на день народження, а мене це запрошення обійшло стороною! І як поводитися? Підкажіть будь ласка.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

Фото спеціально для ibilingua.com.