Два величезні чемодани, і три клітчасті сумки зайняли весь наш коридор. Розставивши все по вільних кутах, ми сіли за стіл, і ніби як обідали, але час від часу від свекрухи чули закиди. Добре, що Остап відразу все розклав по поличках, але його мамі це було не дуже зрозуміло. – Поживемо з вами, діти. Я ж мушу побачити, як у вас насправді, бо по телефону завжди все чудово, а мені не віриться.
***
Приїхали свекри. З собою привезли дві валізи і три сумки. Як сказали, все найнеобхідніше. Угода по квартирі у них була тиждень назад. Вчора і сьогодні вранці перевозили речі.
У них було багато вбудованих меблів, які залишили покупцям. Решта перевезли до старшої дочки в приватний будинок, в гараж напевно. Ключі віддали, акти підписали і відразу до нас.
Приїхали втомлені і трохи сумні. Свекруха навіть поплакала по квартирі, багато років прожили там, діти там росли.
На мій подив, приїхали з подарунками до нас.
Всім до чаю великий красивий торт. Старшій внучці -сукню, молодшої – спідничку. Чоловікові-сертифікат в магазин риболовлі, він цю справу любить, всі знають.
А мені… Не буду говорити. Вгадайте самі.
Повечеряли, добре посиділи, поговорили. Навіть думки почали з’являтися, що так і буде все добре, що даремно паніку навела. До того моменту як свекруха знову сказала цю фразу:
– Як добре, що ми саме до вас переїхали. Хоч подивимося як ви насправді живете.
Мене всю всередині пересмикнуло. Настрій впав нижче плінтуса.
Помітила, що чоловік теж змінився в обличчі. Сказав:
– Нема чого на нас дивитися. Нормально ми живемо. Не лаємося, посуду не трощимо.
Потім мене дуже ощасливив:
– Орендарі звільнять квартиру через два тижні, я їм вже повідомив. Ще тиждень потрібно буде, щоб привести квартиру в порядок, шпалери там поміняють і все відмиють. Уже домовився.
Якщо стане некомфортно всім разом жити тут, квартира все таки не дуже велика, то будете там жити скільки буде потрібно. Доходи і витрати це наші турботи, вони вас не повинні турбувати, я так вирішив.
Обожнюю чоловіка! Помітив, що мене це все сильно турбує. Все зробив як треба, мені нічого не сказав. Ну, три тижні це не три місяці, вже на душі стало легше.
А ось свекрусі його слова не сподобалися, по виразу обличчя було дуже помітно. Свекру здається все одно. Він дуже легка на підйом людина, абсолютно неконфліктна і усміхнена.
Свекруха встала, подякувала мені за смачну вечерю, сказала, що втомилася, завтра на роботу, два дня брали відгули на переїзд, і пішла спати.
Все добре, всі лягли спати рано. День був емоційним.
А мені не спиться, переварюю все в голові, фраза ця мене сильно напружує. Що вона хоче побачити, як ми насправді живемо? Що це означає?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
