Дитину Насті від першого шлюбу ми то з чоловіком прийняли. Няньчилися з Денисом, як з рідним. Але коли справа дійшла до іпотеки, і що наш Олег сам все виплачувати буде, мені стало не по собі. – Мамо, ну яке розлучення? Ми з Настею будемо до останнього подиху разом. – Ага останнього. Це ти так думаєш. – Дорога невісточко, ти коли перший раз заміж виходила, думала про розлучення? Ну звісно ні! – З того всього Настя взяла дитя і вийшла на вулицю. Колись син зрозуміє моє занепокоєння, але пізно буде!
Я пам’ятаю той день, як син до нас на знайомство привів Настю, а вона за руку тримала сина від попереднього шлюбу. Денису не було і трьох рочків. Ми тоді з чоловіком і слова не сказали, хоча сину навіть двадцять п’ять років не було. Він міг би ще знайти хорошу дівчину і без дітей, але так вийшло, що є в них хлопчик.
Ми прийняли Дениса в свою сім’ю. Він називав нас бабусею і дідусем. Зі своїми батьками наша невістка не в дуже хороших стосунках. Вони більше не спілкуються, ніж спілкуються.
Ось тому ми з Михайлом старалися дати хлопчику ту любов, яку б він хотів отримувати від бабусі і дідуся.
Жити молоді пішли окремо, на орендовану квартиру, але в тому ж районі, що і ми. Тому бачитись ми могли коли завгодно.
Настя згодом також пішла на роботу. Онук ходив в садок, все було добре. Але одного дня діти нас ощасливили, що скоро в них буде дитина. Ми допомагали чим могли в тому числі і фінансово. В той час діти також надумали взяти іпотеку, бо двоє дітей і треба місця побільше.
Вирішив наш Олег повністю взяти іпотеку на себе, але прописати в квартирі всю сім’ю. До того часу Настя була прописана в квартирі своїх батьків.
Я мовчала коли він годував і вчив чужу для себе дитину, але квартира це дуже серйозний крок, як не крути.
Чоловік мене не підтримав в цій ідеї, тому залишився дома. А я таки пішла до дітей, знаючи, що вони двоє дома.
Син тоді на мене дуже образився, бо як я сміла заговорити про розлучення.
– Синок, ти то іпотеку виплатиш, я в тому не сумніваюся. Але ніхто не впевнений в тому, що ви до кінця життя будете разом. Мало що може трапитися, ти ж залишишся ні з чим.
Я сказала правду, до якої мій син, на жаль, не був готовим.
– Мамо, яке розлучення? До чого ти це говориш? Ми кохаємо один одного. В нас все буде добре.
В цей момент я і звернулася до Насті.
– А ти, коли виходила заміж за першого чоловіка, знала наперед, що розлучишся з ним?
Невістку мої слова зачепили. Вона взяла сина за руку і вийшла з квартири розплакавшись.
Син мені заборонив до них приходити. Знаю, що таки іпотеку вони беруть. Я б не проти була, якби вони разом її виплачували, а то Олег буде горбатитися, а як щось не так, то все Насті дістанеться.
Але як це донести сину? Мені здається, він якийсь затуманений тою любов’ю…
Автор – КАРАМЕЛЬКА
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!