“Дзвіночки” були ще до весілля, тільки я не відразу їх помітив. Ми тоді сиділи на балконі з майбутнім тестем, і він крадькома жалівся на свою дружину, а як відомо, яблуко від яблуні не далеко падає. Я прожив з Тамарою не один десяток років. Останньою краплею стало відношення до мене сина, а дружина ще й підтримала його. Я зібрав речі і переїхав до батьків, які були вже в літах.

Я читав багато історій, які сюди надсилають жінки, а от чоловіка не читав жодної. Я вирішив порушив традицію та поділитися з вами своєю історією, яка вам покаже, що й у чоловіків не завжди життя буває райдужним, навіть незважаючи на те, що зараз я вже можу сподіватися на щасливий фінал.

Звати мене Ярослав, я працюю шкільним учителем. Зараз мені п’ятдесят чотири роки. Я прожив зі своєю дружиною двадцять дев’ять років, два місяці та три дні. Ми з дружиною виховали двох синів. Зараз я вже рік, як розлучений і ні секунди про це не пошкодував, навіть незважаючи на те, що я одружився з любові на чудовій дівчині.

Ми з Тамарою були, як кажуть, і в горі, і в радості. Проте все наше спільне життя мені доводилося задовольнятися іншими ролями. Принеси те, подай це, ти чому цей хліб купив, я ж тобі інший замовляла, забери з майстерні мої чоботи… Всі доручення дружини я виконував із задоволенням, бо завжди її дуже любив. Я за вдачею сім’янин, а за знаком зодіаку я Діва, а ми вибираємо супутника один раз і на все життя.

З роками я почав помічати, що перетворився на найбанальнішого підкаблучника. Я дуже втомився від вічних причіпок та невдоволення дружини. Іноді навіть буря могла спалахнути через те, що я випадково щось упустив. Я навіть не беру до уваги те, що дружина завжди була мною незадоволена і як чоловіком і як здобувачем. Однак ці подробиці я не хочу ворушити.

Чому я з такою жінкою прожив стільки років? Питання цілком логічне! Однак моя дружина спочатку не була такою, хоча були деякі дзвіночки, але я їх ігнорував…

Наприклад, мама Тамари, моя теща, також була ще тією буркотункою. Якось мій тесть під “біленьку”поділився зі мною своїми питаннями. Я, коли згадую ту розмову, то розумію, що наше життя з дружиною минуло так само. Однак я тоді був дуже молодим і закоханим, а тому не сприйняв ту розмову серйозно. Тепер я точно знаю, що жінки переймають манеру спілкування з чоловіком у матері.

Хочу спочатку розповісти вам про свою дружину. Тамара завжди була красунею і старанно за собою стежила. Моя дружина чудова господиня, але проблема в тому, що вона вважає себе королевою. Вона завжди була впевнена в тому, що життя до неї дуже несправедливе, а оточуючі її цінують недостатньо.

Вона працює головним бухгалтером в одній великій компанії, під нею підпорядковані кілька десятків людей. Проте їй цього недостатньо, а тому вона підім’яла мене під себе.

Спочатку я на це реагував спокійно. Я ріс у повній та дружній родині, в якій усі були рівними, і ніхто й ніколи не намагався показати своєї переваги. Однак у моїй сім’ї я завжди був на других ролях, а після появи дітей я зовсім перемістився на четверте місце.

Моя чаша терпіння переповнилася в той момент, коли один із моїх синів мені вказав на двері і ще дещо додав, соромно писати, коли я попросив його винести сміття. Я плачу за навчання сина, я його годую, він живе в моєму домі, на який я збирав гроші більше десяти років, а він мав нахабство так вчинити. Хочу вам одразу сказати, що Тамара була повністю на боці сина.

Вже вранці наступного дня я зібрав свої речі та переїхав до своїх батьків. Незважаючи на те, що мій батько і мати вже люди похилого віку, вони почуваються досить бадьорими. Мені в них так було спокійно та комфортно, що мені навіть лячно стало.

Тамара мені зателефонувала тільки через пару днів і в наказовій формі заявила: “Якщо не повернешся, то я з тобою розлучуся!”

Після цього я став вільним і абсолютно щасливим. Потім я познайомився із чудовою жінкою і зараз ми вже з нею рік, як зустрічаємось. Моїй коханій жінці зараз п’ятдесят, і вона є прямою протилежністю до моєї дружини. Ярина, так звати мою жінку, ставиться до мене з розумінням та повагою. Ми з нею все робимо разом. Я вам не передам словами, яке це щастя, коли з тобою поруч не просто жінка, а твоя соратниця.

Я не можу зараз сказати, чи будемо ми узаконювати стосунки, але я точно знаю, що саме про таку жінку я завжди мріяв!

Фото ілюстративне