Галина виростила трьох донечок-красунечок: Олю, Даринку і Тетянку. звичайно, заміж видавати дівчаток не хотілося, душа матері краялася: хіба ж існують гідні? Та дівчата не слухалися.

Першою народилася сміхотлива Олечка, руденьке сонечко з кучерями, вся в бабусю, у свекруху Галини. Друга Даринка – маленька бойова бешкетниця, лідерка за вдачею. Тетянка – мрійлива дівчинка, фантазерка та тихоня.

Із появою кожної доньки  Галина Петрівна втрачала інтерес до чоловіка, вона ніби розчинилася у своїх дівчатках. Коли чоловік зажадав до себе уваги, його вигнали з дому. Галина отримала все що треба – квартиру, дітей, добрі аліменти, і виперла чоловіка через непотрібність. Павуковий метод.

Але доньки тяглися до тата. У тих недовгих побаченнях із батьком, які тато міг собі дозволити через вічну зайнятість на роботі, доньки вчилися в нього оптимізму та тонкого почуття гумору.

У мами таких якостей не було: вона намагалася навіяти дочкам, що чоловіки непотрібні істоти, яким треба лише одне – поспати, поїсти і не почути жінку, коли в неї болить голова від втоми.

Але, судячи з тата, це було не так – це тато страшенно втомлювався на роботі, міг задовольнитися бутербродом із чаєм і ніколи при доньках не засинав.

Доньки вийшли заміж за старшинством, перша – Ольга.

– Якого ти собі нареченого знайшла непутящого! – говорила мати. – Ну що він зможе зробити в будинку, яких він дітей дасть? Таких же кволеньких, як сам. І зовнішність якась непоказна. Може, передумаєш? Ну, чим ми тобі не сім’я? Добре ж удома – я, дівчатка!

Але сестри та тато схвалили Олін шлюб: Микита хороший, розумний, він програміст і чудово розуміється на техніці, дуже хлібна професія. Та й характер у Микити «затишний».

Друга, як належить, вийшла заміж Дарина, мама теж бухтіла:

– Ну навіщо тобі цей гладкий Сашко, одумайся, Дариночко, ти ж його не прогодуєш! Ще мине кілька років, ти його з дивана не піднімеш. Зважаючи на все, він не любить зайвий раз поворушитися, якщо так салком обріс. Пожалій себе, не виходь за нього заміж.

Але знову сестри і батько прийшли на допомогу: вони захопилися Сашком! Мало того, що він кухар і чудово готуватиме ресторанні страви, так ще й богатир, а не товстий. До того ж, він дуже спокійний і поблажливо ставитись до Даринкиного бойового характеру. До речі, це тільки плюс – якщо сперечатися нема з ким, то й нема чого, конфлікти згасали одразу ж.

Тетяна довго залишалася з матір’ю, Галина Петрівна вчепилася в неї міцною хваткою, щоб не залишитись самій. Сестри вже по одній дитині народили, а Тетяна покірно мовчала і жила з матір’ю. Але тут не витримала імпульсивна Даринка: бачачи таку несправедливість по відношенню до сестри, вона познайомила таню з красенем Андрієм, другом її чоловіка.

Коли Галина дізналася про намір Тані вийти заміж, мати кинулася коханій дочці в ноги:

– Не губи себе, моя дівчинко! Твій наречений гарненький з лиця, а, значить, він тобе зраджувати буде. Бідолашна ти бідна будеш!

– Ну досить, мамо, це ти занапастиш Таню, якщо залишиш її біля свого подолу! – сердилась Дарина. – Відпускай вже її!

На Таніному весіллі Галина Петрівна навмисне плакала, ніби проводила доньку в останню путь. Не заспокоювала її навіть поведінка нареченого – він ні на секунду не відпускав свою наречену зі своїх обіймів, а Тетянка при цьому танула від любові та ніжності.

– Підступний же який, – говорила на весіллі Галина Петрівна своїй подрузі. – Пил мені в очі пускає, робить вигляд, що любить мою дочку. Втім, як і всі мої зяті! Ну, я їх виведу на чисту воду, я зруйную сім’ю кожної моєї дочки, щоб вони потім не потерпали від чоловіків.

Але кожна сім’я жила щасливо, причому окремо – кожна родина має свою квартиру. Сестри часто зустрічалися, збираючись із чоловіками на святах в одну дружню команду. Часто запрошували батька як гостя, а матір – ніколи. Доньки зрідка приходили її відвідувати, але часто це закінчувалося непорозуміннями – мати намовляла на їхніх чоловіків.

І тоді Галина Петрівна вигадала рейди з перевірками: в один із вихідних днів вона без дзвінка заявлялася до своїх дочок по черзі, намагаючись раптово застати зятів у якихось побутових гріхах: на дивані з пінним, волаючими на своїх жінок чи вишукувала у них докази зрад. Серед сестер такі рейди називалися: “Атас, торнадо мчить!”.

Перша перевірка була у улюбленої Тетянки. Все чудово, вони з чоловіком муркочуть, обіймаються, Таня при надії. Галина дивується:

– І що, твій Андрій весь час удома?

– Вдома! З роботи біжить одразу додому, — відповідає Тетянка.

– Ну, не радуйся так, і на роботі можна час на гарненьку колегу знайти, – прикро відповідає мати. – То все у вас добре? Дивно!

Галина йде. Таня дає команду по телефону всім сестрам: “Атас, торнадо помчало”. Галина Петрівна вирушає до Дарини, яка вже поповніла на чоловікових делікатесах та ласощах.

Вона лежить на дивані та відпочиває, а Сашко тим часом перевіряє уроки у сина. Теж нічого не можна заперечити проти зятя, а галина Петрівна припускала, що все буде навпаки. Кінцевий пункт – Оля. Микита намиває підлоги в передпокої:

– Галино Петрівно, ви по помитій підлозі ходите! – зауважив старший зять.

– Хм! Ти ще й підлогу натираєш! – усміхнулася теща.

– Ну, що ви, я на це не здатний, я ж кволий! – іронічно відповів Микита.

Сценарій таких рейдів іноді змінювався, але незмінним лишалося одне – до зятів претензій не було. Галину цей факт засмучував, але справді вона розпалилася, коли побачила в гостях своєї Тетянки її батька – колишнього чоловіка. Як це так – його вітають з пирогами, а вона має таємно вламуватись! Всінегаразди від мужиків – це вони зробили її самотньою!

– Галино, ти сама зробила з себе одинаку! – сказав їй колишній чоловік, відводячи вбік галину Петрівну. – Ще тоді, коли мене виставила. Тепер ти хочеш робити нещасними своїх дочок, а чоловіки у них прекрасні, як самі дівчата. Відчепись ти вже від них!

Галина нічого не сказала, вона пішла, голосно грюкнувши дверима. На жаль, жодних правильних висновків вона для себе не зробила, а навпаки – зрозуміла, що для дочок небезпеку становить саме батько, його треба усунути від дочок! Це він їх баламутить!

А потім уже простіше буде їй і вона з зятями впорається! На жаль, їй і на думку не спало, що таким чином вона ще більше відштовхне від себе дочок.

Зрештою, дівчата зовсім перестали з нею спілкуватися і не заходять навіть у гості. А онуками Галина не цікавиться – вони усі хлопчики! Руйнівна сила тещі обернулася проти неї самої. Та Галина Петрівна вважає, що вона права, а весь світ – проти неї.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, Ibilingua.com.