Галині на роботі я відкрито говорив, що не кохаю її, що в серці завжди носитиму Вікторію. Про те, щоб узаконювати стосунки і мови не було. – Ромчику, я тебе вітаю! У нас буде дитинка, – одного дня сказала мені Галя. Тут моє життя й перевернулося. Дочку свою я обожнював, а ось жінку, яка привела її на світ – ні! Я плив за течією, поки одного разу не зустрів у метро Віку. Вона як і колись була тендітною, милою, і моєю дівчинкою.

***

Нещодавно я була на семінарі в столиці, де зустріла свого старого знайомого Рому. Це колишній чоловік моєї студентської подруги.

В останній раз я бачила його близько 7 років тому, тоді він був величезним накаченим “ведмедем”, за яким залицялись найяскравіші красуні. Але Роман вибрав мініатюрну Віку, в якій душі не чув. Але суть моєї розповіді зовсім не в цьому.

Зараз Роман виглядає як налита жиром гора. Я запитала: “Чому ти перестав займатися спортом і втратив форму?” І ось що він мені розповів.

“Після того, як Віка кинула мене і поїхала в інше місто, я довго не міг прийти в себе. Я любив її… Люблю і зараз. На роботі мені приділяла увагу Галина, яка старша за мене на 12 років. Я бажаючи якось відволіктися став відповідати їй взаємністю. Так ми почали зустрічатися. Я розраховував на те, що це тимчасово, що це до того часу, поки не заживе бiль від розставання з Вікою.

Галині я відкрито говорив, що відчуваю симпатію і повагу, але це не кохання. Я не хотів, щоб вона сподівалася, що стане моєю дружиною. Але це сталося, так як Галина носила під серцем дитя. Я радів доньці, але не жінці, яка привела її на світ. Дружина мене годувала, зустрічала з роботи, прала і прасувала одяг. Але це як життя з мамою. У мене пропав стимул займатися спортом, що і призвело до набору зайвої ваги.

Я плив за течією, поки в метро випадково не зустрів Віку. Мене як струмом вдарило. Вона була все тим же малятком, моєю дівчинкою. Ми обидва раді були бачити один одного! Вікторія півтора роки тому повернулася до столиці. Вона розлучена і її серце вільне! Мої почуття ніколи не згасали, а зараз спалахнули з ще більшою силою.

Спочатку наші зустрічі відбувалися таємно від моєї дружини. Але мене це гнітило, бо вдома від мене вимагали пояснень. Дружина бачила, що в мені трапилися якісь зміни. Я їй зізнався, пояснив, що ніколи її не любив. Так, свою вину визнаю, але життя одне і я хочу йти по ному з коханою людиною.

Зараз я знову живу! І фізичну форму скоро відновлю, тим більше, що зараз у мене є стимул. Чому я кинув 45 річну дружину? Тому що ніколи не любив її”. Моя думка – вік не має особливої ​​важливості. Першопричина всьому – любов!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!