Ганна захворіла. Лежала в ліжку і не могла піднятися. нарікала на себе і свою долю. Ось і приїхали. 48, два шлюби, два розлучення, син, якого треба доучувати, а у неї лікарняний на невизначений час. Діма взяв академічну відпустку в інституті, щоб доглядати за нею. Ганна лежала і плакала беззвучно, щоб син не почув.
Біль відпустив трохи і вона задрімала. Прокинулася від голосу сина.
– Мамо, до тебе прийшли.
– Хто там, синку? – зовсім не хотілося зараз когось бачити.
– Віктор Павлович…
-Що??? Ні в якому разі…
– Вітаю, Ганнусю!
…Це був Віктор, її другий чоловік, з яким розлучилися десять років тому.
Вона була тоді ще молодою і стрункою. А зараз ніяк не можна було перед ним поставати в такому вигляді: товста, нездорова, недоглянута і безпорадна. Ганна намагалася зараз згадати, чому вони розлучилися, але в голову приходили тільки якісь дрібниці. Найшла коса на камінь: він не поступився, вона не пробачила і пішло, поїхало аж до розлучення. Вибачитися першій гордість не дозволяла.
– Ось, випадково дізнався, що ти хворієш. Ганнусю, я шукав тебе вже кілька років. Я люблю тебе досі. Я буду поруч, допоможу. Не турбуйся.
– Вітю, йди! Навіщо я тобі? Знайди собі молоду, струнку, здорову. А я зі своїми проблемами тобі навіщо? Дімку мені треба доучувати, ось моя проблема зараз…
– Ніхто мені не потрібен, крім тебе. Спи, відпочивай. Я все зроблю.
Він ще довго розповідав їй, як нудьгував за нею, як гордістю своєю упивався, як шукав її і ночами уві сні бачив. І що Ганна йому будь-яка потрібна. І тільки звістка про її стан поставила йому мізки на місце.
…Ганна знову вийшла заміж за колишнього чоловіка. Віктор допоміг її синові відновитися в інституті і на випускний вечір і отримання диплома вони пішли всією сім’єю.
Ганна зараз виглядала молодше на десять років, схудла і одужала. А Віктор, коли їх бачать разом, завжди тримає її за руку і дивився на неї закоханими очима.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
