Свого Ореста я зустріла коли мені було 19, це був красивий юнак з голубими очима.
Його тіло мало гарний спортивний вигляд. Він ходив на штангу, а ще займався веслуванням. Я відразу закохалась в нього, а через рік ми побрались.
Гучного весілля ми не хотіли, тому взамін на це, ми попросили у батьків допомогти купити нам власне житло. Так і сталося, ми жили окремо від батьків, в нас народились дві чудові донечки і все було чудово, поки не сталась ця прикра ситуація.
Мама мого Ореста жила сама, часто хворіла і почала просити нас переїхати жити до неї, що ми і зробили невдовзі.
Для цього нам довелось змінити місце роботи, я швидко влаштувалась на роботу, працювала бухгалтером на місцевій птахофабриці.
А от чоловікові трохи складніше було це зробити, за професією він електрик, скільки ми не намагались, та все марно, так і вирішив Орест піти працювати на будову.
Жили ми непогано наче, все добре в нашій сім’ї, діти ростуть, гарно навчаються в школі, ми працюємо ,тай так життя іде своїм чередом.
Та вже десь тижнів зо два я почала помічати, що мій Орест приходить з роботи кожного дня “веселий” (з робочими після роботи засиджується).
Коли я починаю звертати йому увагу, що так не має бути, свекруха стає на сторону сина, говорить, нема тут нічого такого, і що я собі щось надумую, бо в селі всі так живуть.
– Всі чоловіки після важкого дня хочуть трішки розслабитися…
Чоловік кожного дня мені обіцяє, що це не повториться, та не дотримується обіцянки.
Що мені робити? Як реагувати на його поведінку?
На мої прохання він не звертає увагу, а я боюсь щоб не було потім пізно. Хочу бачити щасливою свою сім’ю, а ця звичка чоловіка може зруйнувати наше життя.
Порадьте мені, будь ласка, як мені допомогти чоловіку?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua