fbpx

Хата, яку відписала мені бабуся, три роки простояла нежила. А минулої весни ми з чоловіком вирішили зробити в ній ремонт і облаштувати в селі дачу. Зривали дошки. Чоловік на вулиці був. Я відкрила той ящичок. 800 тисяч гривень. Почула кроки чоловіка. Сховала. Я про гроші ще нікому не сказала. У чоловіка зарплата 10 тисяч гривень, у мене – 7

Ми з чоловіком живемо в райцентрі, діти у нам підлітки, син і донечка.

Живемо не багато, як більшість. У чоловіка зарплата 10 тисяч гривень, у мене – 7. Хіба можна на такі гроші нормально жити, коли продукти і комуналка такі дорогі? А дітей одягати, годувати добре треба. Та що там пояснювати, всі розуміють. Ми й на відпочинок не кожного літа маємо змогу поїхати, бо і так на життя не вистачає.

Живемо ми в квартирі, тримаємо невеликий городик під кабачки-помідори за містом. Є старенька машина – ото і всі наші статки.

Я сирота, виростила мене бабуся. Жила вона недалеко в селі, три роки тому її не стало. Бабуся мені залишила у спадок свою стареньку хату, але ми не знали навіть, що з нею робити. В село жити ми не поїдемо, бо там роботи немає, продати хату нормально теж не можливо, хіба за копійки.

От так і простояла  бабусина хата три роки нежила. А минулої весни ми з чоловіком вирішили зробити в ній ремонт і облаштувати в селі дачу, їздити туди навесні і влітку, садити городик там.

Звичайно, в хаті треба було зробити хоча б косметичний ремонт. Але варто було почати, як стало зрозуміло: косметичним не обійтися. Отак і робили потихеньку у вихідні всю весну.

У травні зривали дошки в основній кімнаті – у вітальні. Чоловік на вулиці був якраз в той момент, виносив стару підлогу. А я побачила під ще не до кінця відірваною дошкою якусь фанерну коробку. Витягла її, роздивилася.

А потім я відкрила той ящичок. І побачила в ньому стосики гривень. Почула кроки чоловіка. І чомусь сховала швидко коробку.

Пізніше, вже дома, коли чоловік був наступного дня на роботі, порахувала гроші – 800 тисяч гривень. Оце так залишила бабуся мені подарунок!..

Я про гроші ще нікому не сказала. Не знаю, як і бути з ними.

З одного боку – варто розповісти все чоловіку, дітям, застосувати ці гроші на благо всієї родини.

З іншого – можливо, бабуся саме мені хотіла такий подарунок залишити? Адже тільки вона знає, яким бідним і вбогим було моє дитинство… Я доношувала одяг за заможнішими сусідськими дівчатами, ніде не була, вершкове масло і сосиска на столі були для мене справжнім святом… Доросле життя теж не балує мене можливостями, як я сказала, ледве на дітей вистачає наших заробітків.

А в мене ж такі мрії колись були! Я б хотіла свій салон краси або кафе відкрити, хотіла б світ хоч трохи побачити, поподорожувати… Але на це ніколи не вистачає грошей. Про те, щоб відкрити власну справу, взагалі мова не йде.

А 800 тисяч – це все таки значна сума, з нею можна добре «стартонути», якщо підійти до діла зважено і грамотно. Можливо, саме для цього залишила мені ці гроші бабуся?

Просто я переживаю, що якщо дізнається чоловік, то почне мене вмовляти витратити їх на щось інше, він нову машину давно хоче, а ще мріє купити однокімнатну квартиру, щоб здавати її в оренду… А в те, що я б могла вести свою справу, чоловік не вірить, казав не одноразово, що немає в нас обох бізнес-хватки. Ну не знаю, я ж не пробувала ніколи. А тепер у мене є така можливість завдяки бабусі!

Тому я і розгублена, і не знаю, як мені вчинити. Хочу вислухати якомога більше різних порад, можливо, вони мені допоможуть прийняти найправильніше рішення.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page