Всім доброго дня!
Випадково натрапила на цей сайт, як раз в той момент, коли дуже потрібна порада, а може просто людська підтримка! А може й просто виговоритись…
Мене звати Мирослава, мені 29 років! Я заміжня і в мене є син, йому два роки. У мене є батьки, і рідна сестра. Ми живемо всі окремо.
Коли я вийшла заміж я переїхала відразу до чоловіка. У моєї сестри теж своя сім’я їй 36 років, і вона теж живе окремо, не з нашими батьками. В цьому році ми вирішили всі разом поїхати на дачу наших батьків! Я рідко коли там буваю, просто в цьому році склалася така ситуація з вірусом, і я вирішила відвести дитину на природу, до бабусі і до дідуся. І тут почалося, найнеприємніше!
Моя сестра була розлючена, що ми приїхали, постійні скандали з нічого, мама, звичайно, завжди стає на її сторону, навіть коли Юля не права! За 2 тижні вони не раз доводили мене до сліз!
Мій син, щось не те з’їв, і у нього був розлад шлунку, і ще, до всього, з’явилась на щось алергія! Сестра сказала, щоб мій Артем до її дітей і на крок не підходив, бо не дай Бог заразить… – Чим? – питаю я…
Інколи, коли я заходила тихенько в будинок, чула як Юля кричить на мого Артемчика, за те, що він взяв в руки іграшку її 10 річної дочки! Постійні обговорення! Звичайно з матір’ю завжди були не прості відносини, вона завжди мене ображала, принижувала. На сестру вона жодного разу не підвищила тону! Але я завжди прощала! Ніби так повинно бути! Але зараз у мене своя сім’я, і я сама вже мама!
Ми поїхали, звичайно, з дачі. На прощання мама сказала, що я могла б і потерпіти, адже заради дитини сюди приїхала. Що я егоїстка!
Але для чого терпіти? Я і так все життя терпіла, але свою дитину не дозволю ображати сестрі! Коли я приїхала додому, моя мама відразу ж активізувалася почала телефонувати, ніби нічого й не було. Як завжди в її репертуарі. Але я вирішила закінчити наше спілкування і ставлення, я не знаю чи правильно це чи ні. Але мені дуже боляче, як мати може ділити своїх дітей: когось люблю, а когось цькую! Мені боляче і прикро!
Мені дивне ставлення Юлі до мене. Хіба може так поводитись рідна сестра. Було б за що, за іграшки… гидувати моєю дитиною, обговорювати нас! Ми не бідні і не брудні і не заразні! У мене пристойна родина! За що так? Я після приїзду не розмовляла з матір’ю. Ми просто не зможемо поговорити нормально, завжди я в чомусь не права. Лише одна Юля на цьому світі – янгол.
Ви й уявити не можете, як боляче відчувати таке ставлення від рідних тобі людей. Чоловік мене заспокоює, каже що потрібно змиритися, такі вони вже є. Але я не можу зрозуміти, чому так? Може я просто не бажана дитина була?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – polki
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook