Хочу розповісти реальну історію про себе і ви самі вирішите, як до мене ставитися.
Жила була дівчинка Юля, росла слухняною дівчинкою, доброю ніжною та щедрою, вийшла заміж у 20 років за звичайного хлопчика Сергія і думала, що в житті отримала все, що їй треба для щастя.
Але яке було її розчарування, коли після весілля чоловік Сергій перетворився на зовсім іншу людину, а всі її друзі, знайомі, родичі тільки користувалися нею, а вона від щирого серця і душі всім допомагала, не просячи нічого натомість.
Так минуло 10 років. Юля обросла комплексами і народила прекрасну доньку Вікторію, але одного прекрасного дня вона зрозуміла, що так далі жити не можна і що вона жінка прекрасної душі: щира, добра і ніжна.
Вирішила вона розлучитись із Сергієм, щоб зустріти такого чоловіка, який її гідний, вийти заміж і народити ще дітей. І тоді у її житті почалися пригоди.
Вже рік і по сьогодні чоловік Сергій не дає їй спокою, всіляко намагаючись перетворити її життя на пекло, не замислюючись про те, що в нього прекрасна п’ятирічна дочка, і вона теж разом з мамою потерпає від цього всього.
Підсумок поки не втішний: Юля без роботи, він не дає їй її знайти, з квартири намагаються виселити, аліменти на дитину від Сергія затримують, а він ображає Юлю та наполягає, що донька йому потрібна, хоча майже рік минув, а він так і не приїхав до донечки.
А Юля все ж вірить у чесність, справедливість і любов, а також у людей, і попри все чекає на щастя. Хоча досі близькі люди лише обманювали та використовували її у своїх цілях.
Про те, що буде далі, Юля думає, змахнувши сльозу, обійнявши дитину:
«Я буду щаслива! Адже я найкраща і найпрекрасніша жінка на Землі!»
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
