Коли людина все життя присвячував себе роботі, то після звільнення (або виходу на пенсію) починаються різні проблеми. Проблеми зачіпають оточуючих людей, а не самих звільнених.
Є одна знайома, вона все життя пропрацювала в театрі. Вона оперна співачка. Влаштувалася в цей театр, коли була ще зовсім молода. Завжди збирала повний зал, а в кінці – збирала квіти у вдячних глядачів.
Цій жінці зараз вже більше 60 років. Вона дама екстравагантна. Вибирає яскраві вбрання, має яскравий червоний колір волосся, обов’язково носить капелюхи з великими полями і прикрашає голову шпильками з квітів. Справжня зірка, яка вимагає уваги і слави.
І ось одного разу цю зірку викликає в свій кабінет начальство і оголошує про те, що на її ставку потрібно взяти інший молодий талант.
– Ну Ви ж повинні розуміти, – говорив їй директор театру. – Потрібно дати дорогу молодим, ви теж колись прийшли до нас замість пенсіонерки.
Всі ці слова про вік зачіпали мою знайому, вона не хотіла визнавати, що це дійсно правда.
Вона пішла красиво. Заспівала свою партію в останній раз і офіційно заявила, що йде зі сцени.
Коли вона вийшла на пенсію, то стала напружувати своїх рідних. Їй потрібно було хоч чимось зайнятися, бути потрібною і приносити людям користь.
Читайте також: – Я дізналася що їх двоє. Але люблю їх обох, вони на стільки різні, на стільки ж і улюблені
Вона стала готувати на всю свою сім’ю. Вставала дуже рано, навіть у вихідні дні і починала готувати на кухні їжу у великих кількостях.
Жінкам у віці хочеться бути потрібними, особливо, якщо вони живуть одні, без коханого чоловіка.
Ще одна моя родичка скаржилася на те, що її бабуся постійно вимагає з нею зустрічі. І чим частіше, тим краще. Вона могла навіть приїхати додому до неї без дозволу і ходити під вікнами годинами, якщо внучки немає вдома.
Від такої нав’язливості нікуди не дінешся. І скільки б їй не говорили, що так робити не потрібно, що краще заздалегідь подзвонити і сказати про свої наміри приїхати до бабусі не достукатися. Вони знають більше, краще, а життєвого досвіду у них величезна кількість.
З ними марно сперечатися. Найкращий варіант вирішення проблеми – підтримати людину. Дати йому зрозуміти, що у нього є підтримка. А в другому випадку-спокійно пояснити, що краще ви самі будете до неї приїжджати. Випадки бувають різні.
Я знаю одну жінку, ми разом лежали з нею в лікарні. Вона вдавала, що хвора на амнезію. То вона пам’ятає свого племінника, а то не пам’ятає його. Цей небоже хотів забрати у неї житло.
Все приходив до неї, будував з себе великого мученика. Говорив, що приїхав до цього міста, щоб їй допомогти, а сам привів прямо в палату лікарні нотаріуса, щоб бабулька переписала все на свого племінника.
Він запевняв нас, що не залишить її напризволяще, що буде проявляти турботу і увагу. Але було зрозуміло, що через пару днів він поїде назад в своє місто і згадуй як звали. А на бабусю йому буде все одно.
Вона стала прикидатися, що розучилася писати і забула літери, тому розписатися в документах не може, а згадувала свого племінника тільки тоді, коли він йшов.
Вона питала поради у нас, що їй зробити з цією ситуацією, підписувати чи ні. А ми, як люди абсолютно сторонні, в такі справи лізти не стали.
Вирішальний вибір її. Я навіть не знаю, чим саме закінчилася ця ситуація. У лікарні вони договір не підписали, бабусю забрали додому, доглядати за нею повинна була сусідка, яка теж мріяла забрати її квартирку.
Але бабусі діватися було нікуди. Вона викручувалася акторською майстерністю і зовнішністю божої кульбаби.
У будь-якому випадку, після виходу на пенсію потрібно знайти щось, що дозволить виплеснути енергію назовні. Знайти те, що замінить вашу роботу і дозволить вам відчувати себе потрібною, навіть якщо ви не потрібні своїм рідним.
