Чоловік вимагає продати квартиру, щоби купити автомобіль. Інакше розлучення!
Наша знайома вже досить давно одружена. Шлюб зареєстрований. У цьому шлюбі навіть є дитина. Я б, напевно, за таке диво заміж не пішла. Між собою ми його називаємо «атракціон небаченої жадібності».
Вони пішли до ресторану. Причому я з нею в цьому ресторані була, там дуже ввічливе обслуговування. Ми завжди залишаємо чайові.
І тут вона з нами сходила. Потім розповіла чоловікові і попросила зводити її до ресторану на її ж день народження.
Сходили… чайку попити, салатик їй упоперек горла підвівся. А далі вони розплачувалися. Він офіціантці на чай залишив копійки!
Моя знайома ледь із сорому не згоріла. Їм принесли книжечку зі здачею, там лежали купюри та монети. Так він купюри забрав, а кілька копійки запропонував офіціантці. Та ввічливо відмовилася. Звичайно, що більше моя знайома туди вже не ходила, бо соромно.
Народилася в них дитина. Так чоловік прийшов до неї в лікарню перед випискою і стряс з неї всі гроші (які їй батьки принесли), щоб зустріти її красивим букетом.
Ось, він такою мірою нахабнів, що перед дружиною вже не соромиться бути чоловіком, а перед сторонніми ще боїться, хотів справити враження! Зустрів, зробив.
І таких трапляється — огого! Ну я б зрозуміла співмешканка, без дітей! Ну, що тобі ще потрібно? Потім ми дізналися, що знайома не знає скільки чоловік отримує – він її дорікав тим, що вона з ним через гроші! Через які гроші?
Якщо він дружині давав 200 гривень на тиждень на продукти і дуже засмучувався, якщо вона не вкладалася. Решту грошей вона мала доповісти зі своїх, які вона отримувала у декреті.
Тим самим вона доводила, що любить його і живе з ним не через гроші. Де він там гроші побачив, не зрозуміло й досі.
І таких прикладів дуже багато. Наші спроби пояснити їй, що вона зв’язалася не просто зі жлобом.
А тут випадок трапився. Справа в тому, що вони жили в його квартирі — однокімнатній, що дісталася йому у спадок. А тут і їй спадок у вигляді квартири прилетів. Вона цю квартиру почала здавати.
Як ви вважаєте, хто їздить і забирає гроші, відкладаючи їх на свій рахунок, нібито для сім’ї? Щоправда, тривало це лише кілька місяців, потім її батьки про це дізналися, і перекрили зятю канал надходження готівки.
І чоловік вирішив, що та квартира їм не потрібна, а потрібна машина. О, не аби як. І поставив він умову: або продаєш квартиру і ми купуємо автомобіль, або прощай, навіть аліментів від мене не отримаєш та їдь до батьків з дитиною!
Нарешті у нашої знайомої розплющились очі. Ми їй і кажемо, а навіщо до батьків? Квартира-то є! Вона якось повеселішала. Вони розлучилися! Вона працювати вийшла коли ще дитині року не було, а зараз йому вже понад чотири.
Аліменти він, звичайно, намагається платити мінімальні, але вона вже не дивується, все зрозуміла. Але найкумеднішим у цій історії став подарунок від її дядька. Він звичайно не мільйонер, а лише господар якоїсь лісопилки.
Але раз на кілька років приїжджає до нас. Ось він і приїхав через деякий час після розлучення. Дізнався всю історію. Людина одружена, солідна, дітей у нього немає. Повернувся він через рік після цієї історії і подарував племінниці ту саму машину, про яку її колишній чоловік мріяв. Ось так..
І так, вона на зустріч із колишнім чоловіком приїхала, звичайно ж на цій машині. Класика жанру. Я б теж, мабуть, так вчинила.
Ні, чоловік не стрибав навколо машини, тримав обличчя, показував цілковиту байдужість та відсутність інтересу. А потім «випадково» зустрівся з моїм чоловіком і спитав звідки у його колишньої така машина. Мовляв вона у машині дуже смішно виглядає. Дуже довго на цю тему говорив. Ну – ну!
Фото – авторське, ілюстративне.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
