Три роки вибором подарунків займався чоловік Ігор, адже заробляв лише він, я була у декреті з Софійкою. І якось завжди у нього так виходило, що грошей не вистачало саме на подарунок моїй мамі. Точніше, подарунок був, але такий, що краще б не дарувати взагалі. А тепер у нас ситуація змінилася, на цей Новий рік подарунки вибирала я. Чоловіку чомусь дуже не сподобався той, що я підготувала для його мами.
Заміжня я чотири роки, три з яких провела в декреті. Але півроку тому я з нього вийшла нарешті і почала заробляти. Раніше цим міг похвалитися лише чоловік.
За час декрету у нас із чоловіком майже не було суперечок. А ті, що викала, були переважно з приводу подарунків.
– Працюю в сім’ї тільки я, гроші мої. Тому і питанням подарунків теж займатимуся я. А то дай тобі волю, ти нас по світу пустиш зі своєю щедрістю, – одразу позначив чоловік. Мені було прикро, але я промовчала.
Чоловік насправді сам займався вибором подарунків. Зі мною він не радився, я дізнавалася про те, що даруватимемо, вже по факту. І почала я помічати, що подарунки для своєї мами чоловік купує хороші, а для моєї – завжди якась нісенітниця. Ну, порівняйте самі – своїй мамі кухонний комбайн за 15 тисяч, а моїй каструлю за 500 гривень. Дуже відчутна перевага, правда?
– Ти поки що сидиш у декреті, а заробляю тільки я. Тому грішми розпоряджаюсь я. Логічно ж, що своїй мамі я хочу зробити кращий подарунок. Працюватимеш – даруй своїй мамі, що хочеш, – відповідав Ігор.
Мене дуже зачіпало таке ставлення. Моя мама нічим не заслужила такого відношення. Вона поганого слова йому ніколи не сказала, не втручалася в наші стосунки і взагалі поводилася завжди максимально коректно. І подарунки Ігорю дарувала нормальні, а не шкарпетки з піною для гоління.
– Не загострюй, – умовляла мене мама. – Ну, подарунок і подарунок. Я ж не бідую, сама куплю, що треба буде. Не спепечайся з чоловіком, тим більше, через таку дрібницю.
Та мені це дрібницею не здавалося, але я вирішила послухати маму. Тим більше, що в решті питань у нас із чоловіком усе було добре. Він не економив на мені чи дитині, допомагав і не дорікав, коли я не встигала приготувати чи прибрати.
Хоч більше я тему подарунків не порушувала, але запам’ятала. Нічого не змінилося після нашої розмови у наступні рази- мамі чоловіка прекрасний подарунок, моїй – на тобі боже, що нам негоже.
Півроку тому я вийшла із декрету. Софійка пішла в садок, моя мама вийшла на пенсію і сказала, що страхуватиме мене. Я стала семимильними кроками надолужувати втрачене на роботі. За час декрету я, таке відчуття, взагалі забула все.
Але оскільки я не хвилювалася про дитину і мені не потрібно було зриватися до дитячого садка за першим дзвінком виховательки, нагнала я все дуже швидко. І навіть перегнала.
На початку грудня я отримала велику премію та підвищення. Начальство оцінило і мою працездатність, і ентузіазм, і те, що я не втікаю постійно з роботи до дитини.
Мій кар’єрний зріст співпав зі звільненням чоловіка. Справи фірми йшли добре, але після реорганізації, яка була влаштована новим власником, посада Ігоря потрапила під скорочення. Його розрахували та випроводили.
Для чоловіка це не стало несподіванкою, інформація про те, що буде саме так, була. Тому він придивився собі нове місце, але, звичайно, у зарплаті він поки що втратив. На ту ж посаду його не взяли, він мав показати свою компетентність.
Тепер у нас виходило, що я заробляла більше. Коли постало питання щодо подарунків, я сказала, що сама займуся цим питанням. І зайнялася. Мамі купила путівку до санаторію, а свекрусі набір хороших кухонних рушників.
Я не приховувала від чоловіка, що дарую своїй мамі. Навіщо? Я навіть пояснила, чому саме такий розподіл.
– Моя мама допомагає мені, страхуючи з дитиною. Твоя ж мама жодного разу не запропонувала посидіти з онучкою. У неї своє життя? Добре, не маю нічого проти. Але моя мама втомилася, їй треба відпочити, тож вона поїде до санаторію.
Ігор все чудово зрозумів, що це помста. Сказав, що своїй мамі він подарунок купить сам.
– Як хочеш, – знизала плечима я. – Але ти не забув, що тобі ще дитині подарунок купувати, та й мені було б непогано. Чи готовий ти всю зарплату витратити на свою маму, а сім’я десь збоку? З такою щедрістю ти нас по світам пустиш.
Я вважаю, Ігор це заслужив. Якщо він скаже, що все зрозумів і вибачиться, то я без проблем переживу відсутність подарунку собі на новий рік або сама докуплю щось у подарунок свекрусі. Але поки що цього не сталося.
Мама моя переживає, що роблю некрасиво, адже у чоловіка зараз непростий період. Що ж, декрет для мене теж був непростим періодом, мені теж було неприємно і Ігор не міг цього не знати.
Тут два варіанти: або чоловік все усвідомлює і ми житимемо нормально, або він буде незадоволено ображатися і ми розлучимося. Вибір лише за ним. Це для мене принципове питання, оскільки хочу ще одну дитину, а повторення попереднього декрету мені не хочеться. А ви як вважаєте, я права?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
