Іринка повернулася з Італії з потрібною сумою і купила квартиру. Дочка все облаштувала і залишивши ключі мені, поїхала знову на заробітки. І тут мені подруга каже, що її онучка шукає оренду, ось я і вирішила здати їй цю квартиру. Правда, в дочки я дозволу не питала. Щоб на душі було спокійно, я час від часу заходила з перевіркою, але коли дівчат дома не було. Та одного разу я таки попалася.
Моя дочка багато горя зазнала. Вискочила заміж не за того, кого треба. Зіпсував їй життя. Дітей в них не було.
І не скажу, що молодою моя Іринка була, коли заміж йшла. Ну, що вже казати. Значить так мало бути.
Після всього, що вона пережила з чоловіком і свекрухою, Іринка поїхала до однокурсниці в Італію, і ось вже 15 років вона там живе і працює. Заміж вона там не вийшла, дітей немає.
Ми з чоловіком живемо в двокімнатній квартирі, яка знаходиться в невеличкому районному центрі.
Тому я часто наголошувала Іринці, щоб не витрачала даремно гроші, а краще купила собі квартиру.
Добре, що послухала, бо хто знати, як воно дальше буде.
Деякий час вона складала, а потім приїхала, і ми разом вибрали доволі гарний варіант в області.
Але що, Іринка все облаштувала і поїхала знову в Італію. Мені ж ключі віддала, щоб я приглядала.
І ось минулого року, влітку, я від своєї подруги дізналася, що її онучка шукає квартиру для оренди. Ось мені й прийшла в голову ідея здати квартиру Іринки.
Правда, я не питала у дочки дозволу.
Подружка мене запевнила, що дівчина і її подруга чистоплотні, кавалерів водити не будуть.
Домовилися, що за десятку я цю квартиру їм віддаю. Іринка ж все рівно приїжджає дуже рідко, а останнім часом так взагалі.
Але щоб знати, що все в квартирі нормально, я старалася в першій половині дня, коли вони на навчанні, з подругою, прийти тихенько і перевірити, чи все гаразд. А то мало що їм в голову збреде.
Дякувати Бону, що дівчата справді порядні були. Але я все рівно дещо підтирала- підмивала.
Поки одного дня не попалася на “гарячому”. Я плиту мила, як Андріанка відчинила ключами двері і застала на кухні мене.
Дівчина відразу ж пожалілася мамі і бабі, що я їх перевіряю і вони не мають нормального життя.
Але я вважаю, що нічого такого поганого не робила. Я ж повинна була переконатися, що все добре.
Головне, щоб дочка про все це не дізналася, а то буде мені десятка і до десятки.
А як ви вважаєте, я погано вчинила, що інколи заскакувала з перевіркою?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Ми з Ігорем були щасливі, жили, як усі. Ігор казав, що це лише «свято на показуху для рідні» і він до нього серйозно не ставиться. І ось одного разу, після шести прожитих разом років, він розповів мені свій секрет
- Сваха моя має дачу, а то сезон копання картоплі і консервації. Ясне діло, що їй не до онуків. Ось вона й подзвонила мені, щоб пожалітися. Як мені за дочку соромно було, ви й уявити не можете. “Як не будете з онуками у вихідні сидіти, я вам забороню з ними бачитися”, – сказала їй Уляна. А окрім всього в мене в неділю день народження, а Уляна проти, щоб свекруха і вона за одним столом сиділи
- Півроку тому я розлучилася. І тепер зустрічаюся з рідним братом колишнього чоловіка. І колишня свекруха знову може стати діючою. У нього була своя квартира, непогана робота, а ще він на 5 років за мене старший. Ну й що, що особливо не любила. Що ж ти раніше мовчала, коли твій син покинув мене саму. І взагалі, це якось не по-божому і грішно. На що я їй відповіла, що, звичайно ж, розповім її онуку, коли він підросте
- Коли я побачила ціну на гелі для душу невістки, яку вона випадково залишила, – то ввечері влаштувала з нею серйозну розмову і попросила плати за квартиру або зʼїзджати. Поки мій син боронить Україну, у неї пляшечка в душі за 1000 гривень!
- Ми з чоловіком важко працювали, аби і доньці хватило на життя і нам залишалося. Звісно, не легка це задача. Навіть прийшлося зайняти гроші аби оплати навчання. Та схоже це все були дрібниці. Того літа на Львів прилетіло від “сусідів”. Біда сталася біля гуртожитку доньки. На щастя, то були канікули і все обійшлося, якщо так можна сказати. Єдине, що з поганого сталося, це повилітали вікна. Гроші на ті вінка збирали, обіцяли поставити до 30 вересня. Але є одне “але”