Іринко, в тебе ідеальна робота. Це буде неправильно відмовитись від такої “шикарної” зарплати. Мій Олежик тебе з дитиною не потягне, хіба день і ніч горбатитись. У вас ще все попереду!, – щебетала мені Орися Василівна, коли ми зустрілися на її прохання в кафе. Але ж мій то годинник тікає.
– Орися Василівна, я у свої тридцять чотири мрію про дитину, ви це зрозуміти можете чи ні? Ми з Олегом уже сім років живемо разом, а він весь час слідує вашим настановам, що нам діти поки що ні до чого… — сказала я своїй свекрусі.
– Іринко, я чудово розумію, про що ти говориш, але я точно знаю, що син ще буде мати дітей. А ось такого достатку, який ти йому забезпечуєш, у мого Олега більше не буде, тому ти маєш працювати, а про дітей ти і не мрій. – Сказала мені мама Олега. – Ти мені краще скажи, ти, коли мені вже шубу подаруєш, яку обіцяла?
Я навіть не знайшла, що їй відповісти, просто обернулася і пішла.
Я хочу вам трохи пояснити: ми з чоловіком познайомилися завдяки моїй колишній начальниці, моїй нинішній свекрусі – Орисі Василівні.
Після того, як я закінчила ВНЗ, у мене було не дуже багато варіантів, куди влаштуватися на роботу. А потім я в газеті знайшла вакансію, і мене взяли.
Я гадаю, що ви здогадалися, що мене на роботу взяла моя нинішня свекруха. Слід зазначити, що я Орисі Василівні. сподобалася своєю працелюбністю, адже після мого приходу до цієї компанії її справи пішли вгору.
Через три роки мати чоловіка пішла на пенсію, а я зайняла її крісло. Проте не вона за мене замовила перед начальством словечко. Моя свекруха хотіла, щоб цю посаду зайняла інша жінка, проте директор бачив на цій посаді мене.
Але мене це хвилювало найменше, адже в мене почався роман із сином моєї начальниці. Зрозуміло, що вона була проти наших стосунків з першого дня.
При цьому її дуже приваблювала моя зарплата, адже вона добре знала, скільки я почала отримувати, коли зайняла її місце. Матері дуже подобалося, що дружина сина забезпечує його, тому вона змирилася з моєю присутністю в житті її дитини.
Ми з першого дня мріяли про дитину і після п’яти років безрезультатних спроб вирішили звернутися до медичної допомоги. Незрозуміло звідки Орися Василівна про це дізналася, вона прийшла тоді до нас і почала зі мною розмовляти:
– Ти забудь про сім’ю та дітей, тобі треба працювати! – сказала мені вона.
Я навіть не думала, що колись почую від неї таке. Після цього чоловік перестав зі мною ходити лікарями. Потім я дізналася, що у мене зі здоров’ям все нормально, а проблема в Олега. Однак ні свекруха, ні власне чоловік у це вірити не хотіли. Орися Василівна не хотіла, щоб у нас із її сином були діти.
Все це тривало протягом шести років, а потім я Олегу сказала або ми йдемо з ним до лікаря або я подаю на розлучення. Роки біжать і мій “годинник” цокає, а тому мені потрібно поквапитися зі статусом “мама”.
Чоловік погодився піти на прийом до лікаря, але потім його мати знову про це дізналася. Орися Василівна знову почала вчити мене розуму.
– Не зациклюйся на дітях, а працюй, вони у вас ще будуть, а ось таку роботу втрачати – це безглуздо! – Сказала мені свекруха.
Після цієї розмови я зібралася і пішла додому, а ось мій чоловік залишився у матері.
Вже через рік я пішла в декрет і привела на світ свою доньку, але тут на горизонті знову намалювалася Орися Василівна. Її сильно злило те, що тепер займатися утриманням сім’ї доведеться моєму чоловікові, але його матуся знову почала його відмовляти.
Після появи на світ доньки чоловік пішов із сім’ї, ясна річ, що без його матері не обійшлося. Тепер я живу зі своєю довгоочікуваною дитиною і щаслива!
Як на мене, я правильно вчинила.
Що скажете?
Фото ілюстративне
