fbpx

Ірину, яка запросила нас на весілля, я в очі не бачила, якщо не враховувати інстаграм. Їй всього двадцять років. Батьки живуть в селі. Вона ще студентка, наречений також досить бідненький. Жити ніде. І для чого їм взагалі це весілля? Розписалися б потихеньку і нікому б не морочили голову. Але ж ні, параду їм подавай. – Треба їм пристойну суму в конверт покласти, вони ж скоро батьками стануть, а жити ніде, – сказала Ольга Йосипівна

Ірину, яка запросила нас на весілля, я в очі не бачила, якщо не враховувати інстаграм. Їй всього двадцять років. Батьки живуть в селі. Вона ще студентка, наречений також досить бідненький. Жити ніде. І для чого їм взагалі це весілля? Розписалися б потихеньку і нікому б не морочили голову. Але ж ні, параду їм подавай. – Треба їм пристойну суму в конверт покласти, вони ж скоро батьками стануть, а жити ніде, – сказала Ольга Йосипівна

Катя і її чоловік змушені жити з його матір’ю. Може це і неправильно. Але молоді нічого поганого не бачать в тому, щоб жити у мами. Вони вважають, що це їх загальна квартира. І брати іпотеку на власне житло у них і в думках немає.

Живуть вони досить дружно. Але є один момент, який сильно мішає Каті. Вони зараз з чоловіком збирають гроші на нову машину, а свекруха, на думку Каті, повинна їм у цьому допомогти, адже вони і її влітку на дачу возять. Однак у свекрухи свої думки з цього приводу.

Після відходу у той світ чоловіка вона стала спочатку замкнутою, потім її перемкнуло в іншому напрямку, і вона вирішила, що повинна всім допомагати. Справа, звичайно, добра. Але все повинно мати межі.

Одна справа відвести старі ковдри в собачий притулок, віддати свої старі, але ще пристойні речі в благодійний фонд. Інша справа почати обмежувати себе і близьких заради інших. Але свекруха Каті вважає, що вони живуть добре.

Син і невістка працюють, вона пенсію отримують, тому можуть і допомогти іншим. Як це виглядає насправді?

Нещодавно було весілля їх далекої родички, дуже далекої. Вони бачаться один раз в декілька років, повідомлення один одному посилають з поздоровленням 3 рази в рік, на ДР, Різдво і Великдень, навіть не дзвонять один одному.

Дівчинка в 20 років була при надії від однокурсника і батьки терміново зробили їм весілля. Катя планувала купити купити сукню, про яку давно мріяла, але приводу не було. Однак свекруха заявила, що вона даруватиме від їх сім’ї 20 тисяч гривень, оскільки молодята не працюють, жити їм ніде, скоро ще й дитина з’явиться, тому Каті довелося вибрати сукню простішу і на багато дешевшу.

Чоловік взагалі старий костюм одягнув. У підсумку на весіллі вони виглядали гірше всіх родичів, зате грошей більше всіх дали. Об’єктивно більше, ніж вони могли покласти.

Весілля було скромне, доходи у них середні, родичі неблизькі, цієї суми було б достатньо.

Далі ще була одна історія. Свекруха взяла і віддала телевізор з їх кімнати сусідам. У тих зламався телевізор, а там двоє дітей, живуть скромно, грошей на новий немає. Коли Катя запитала чому, свекруха зробила круглі очі: – Навіщо він вам? Ви його все одно не дивитеся, у вас ноутбук є. Та й у мене в кімнаті він є, приходьте дивіться скільки хочете.

– Ми його за свої зароблені купували, чому повинні комусь віддавати його. Хочемо дивимося, хочемо ні. Не беріть наші речі.

Але свекруха не чує, ні її, ні сина. Син в принципі розлютився на матір. Він знає сім’ю, в яку мати віддала їх телевізор. Та, що чоловік, що дружина працювати не люблять, по вихідним “гульбанять”, та й діти вже підлітки. Одному скоро 18 років буде.

Чоловік він не сором’язливий, пішов до сусідів, сказав, що мати переборщила з добротою, і забрав телевізор.

Але свекруха не думає зупинятися. Днями збирала речі для якоїсь родички, там дівчинка 17 років, її виховує одна мати. Так ось вона взяла і прямо з шафи невістки забрала у неї половину речей. Так, у Каті багато речей, але це не привід забирати їх у неї.

Свекруха забрала пару спідниць, сукню, шапку, один з пуховиків, кілька туфель, гумові чоботи. Коли Катя запитала, де її речі свекруха заявила: – Ти повинна мені ще дякую сказати, що розгрузила твою шафу. Джинсова спідниця була вже дуже короткою, не пристойно заміжній жінці таку носити, сукню це ти сто років не одягала, шапка тобі червона не личить, ти краще в синій ходи, пуховик ти сама сказала, що навряд чи колись носити будеш, і новий поїдеш у вихідні купувати, туфлі ти ці практично не носиш, та й гумові чоботи пару раз одягала.

– Яка різниця ношу, не ношу. Це мої речі. Я любить ці речі, і при нагоді одягаю.

За логікою свекрухи їй потрібно купити одні джинси і носити до дірок. І всі гроші роздавати бідним сусідам.

Що робити? мене на довго так не хватить…

Фото ілюстративне –

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page