– Іванко, це – Женя, і він буде жити з нами.
Іванна, почувши заяву чоловіка, від несподіванки впустила пакети з продуктами. Вона стояла, не знаючи що сказати, переводячи погляд з чоловіка на хлопчика років 10 і назад.
– Женя, йди до себе в кімнату. Нам з тіткою Іванною треба поговорити!
Іванна взяла себе в руки, роззулась і пішла помити руки. Максим, чоловік Іванни, відніс пакети на кухню і заглянув у ванну до дружини.
– Чому ти мене не попередив?
– Іванко, якось несподівано все вийшло, Я хотів… Не знав як…
– Чому ти мені не сказав, що у нас вдома дитина? Я б купила чогось корисного, а ще – солодкого до чаю. – Іванна повернулася до чоловіка і взяла рушник.
– Ти не будеш лаятися?
– Ні. Розбери покупки, а я піду знайомитися.
Іванна на мить заплющила очі і згадала себе.
– Маринко, знайомся – це Іванна, моя дочка від першого шлюбу. Тепер вона буде жити у нас.
– Як ти посмів притягти цю дитину в мій будинок? А мене ти запитав? У нас своїх двоє! Навіщо вона тут? Віддай її своєї матері! З нами вона жити не буде! А ще краще – хай вона слідом за своєю матусею відправляється!
– Марино, ну що ти? Іванна втратила матір, інших родичів немає. Куди я її? На вулицю? У Іванки квартира є.
– Мені все одно, куди! Хочеш – на вулицю, хочеш – до своєї матері, хочеш – в дитбудинок! Все рівно мені на квартиру!
Іванна похитала головою, відігнавши спогади. Зрештою, в дитбудинку було не так вже й погано. Життя з мачухою явно було б у сто крат гіршиим.
Іванна постукала в двері маленької спальні і зайшла. Женя сидів на ліжку і зосереджено дивився в одну точку.
– Привіт. Тебе Женя звуть? Я – Іванна. Давай знайомитися?
Іванна простягла хлопчикові долоню, той з побоюванням покосився на руку молодої жінки і відвернувся.
– Підемо чай пити? Ти любиш оладки? Ще у нас десь було згущене молоко. Ти голодний?
Женя кивнув.
Іванна замішувала тісто. Вона й гадки не мала, чим же годують дітей. Суп? Напевно. Супи корисні для всіх, а не тільки для зростаючого організму. А вже пюре з сосисками люблять всі діти.
Після вечері Максим включив телевізор, посадив Женю перед екраном, прикрив за собою двері, зітхнув, налаштовуючись на важку розмову з дружиною, і пішов шукати Іванну.
– Де його мати? Вона ж десь в Дніпрі жила?
– Пес її знає. Жила, років 12 її не бачив. Підкинула Женю мамі під двері, з запискою в руках – закохалася, поїхала, не шукайте.
– Ти впевнений, що Женя буде жити з нами?
– Якщо ти не проти.
– Не проти. – кивнула Іванна. – Треба зайнятися оформленням документів.
Однокурсниці Іванни крутили пальцем біля скроні:
– Тобі 24 роки, який племінник? З глузду з’їхала? Нехай живе з матір’ю твого Максима! Про себе подумай! Ти не працюєш, якщо будете хлопчиська утримувати, на тебе грошей не залишиться!
– Не залишиться – переживу! – відмахнулася Наталя. – Але хлопчика не покину. Досить того, що батьки його кинули.
Іванна оточила племінника чоловіка турботою. У хлопчика підтяглася успішність – місце двійок і трійок, якими ряснів щоденник Жені, зайняли сімки-десятки. У Іванни була невелика перевага – вона закінчувала педагогічний, і як знайти спільну мову з дитиною, її навчили.
Народження двоюрідної сестри Женя зустрів із захопленням. Вільний від уроків і домашніх завдань час він присвячував маленькій Мілані. Ревнощів не було: Іванна згладила ситуацію, щойно у Жені з’явилися перші побоювання в власної непотрібності.
Зараз Женя вчиться на 4 курсі університету. Він буде вчителем, як і Іванна. Але викладати він буде інформатику. Вадим знімає квартиру і працює – лагодить комп’ютери і ноутбуки. Юнак – найбажаніший гість в домі дядька й тітки. А Мілана і її молодший брат Денис обожнюють свого старшого брата.
Іванна пишається племінником, щиро вважаючи його своїм старшим сином. А Максим, як і раніше. безмежно кохає власну дружину. Єдине, що трохи тривожить Іванну – а що якщо повернеться Рая. мати жені?
Але, що б не трапилося, Іванна впевнена – Євген з гідністю поведе себе в будь-якій ситуації, адже вони з Максимом виховали порядну людину.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!