Катрусі було десять, коли Марія зважилась на другу дитину. По правді, Степан дітей обожнював, і ми дивлячись на їхню родину з боку ніколи б не подумали, що він кине сім’ю, дітей, вони і квартиру отримали трикімнатну, робили ремонт. І ось, як грім серед ясного неба, чергова пасія носила під серцем дитя, їй 19, йому 36. І Степан пішов, пішов по людськи, залишивши родині квартиру, пообіцявши всіляку підтримку дітям.
***
Степан пішов в армію, майже одруженим чоловіком, дівчина залишилася чекати, і на селі про них всі знали. Так що після армії, вже все було розписано, весілля, потім лапочка дочка, і став він з дружиною жити поживати, та добра наживати.
Правда добра наживати не дуже виходило, Степан був натура захоплива, і захоплювався “чаркою” сильно, а Маруся терпіла, любов все ж між ними була, а ще свекруха частенько говорила: “Бачили очі, що брали, а тепер їжте, хоч повилазьте”.
І Маруся боролася за щастя, поїхали в місто, влаштувалися – він на завод токарем, вона в дитсадок вихователем, гуртожиток отримали, в якийсь момент “чарку” вони перемогли, підшили чи ще там щось, але як відрізало.
А далі інша здолала Степана любов, мотоцикл і жінки. У нього ще порода така гумористична, весь підтягнутий, як то кажуть, чоловік без віку.
І знову боротьба, доньці було вже десять років коли зважилася Марія на другу дитину, дітей Степан любив, і ми дивлячись на їхню родину з боку ніколи б не подумали, що він кине сім’ю, дітей, вони і квартиру отримали трикімнатну, робили ремонт.
І ось як грім серед ясного неба, чергова пасія носила під серцем дитя, їй 19, йому 36. І Степан пішов, пішов по людськи, залишивши родині квартиру, пообіцявши всіляку підтримку дітям, і слово своє стримав.
Дітям завжди двері його будинку були відкриті, спілкування не припинялося, навіть коли у Степана в новій сім’ї народився син.
Про те, що не все так гладко у відносинах з молодою дружиною, ми дізналися, власне вже від самої молодої дружини, їй вже було злегка за тридцять і вона вирішила поговорити з дочкою Степана, як жінка з жінкою, мовляв Степан уже старий, а вона ще молода їй хочеться любові, на що дочка відповіла словами своєї бабусі: “Бачили очі, що брали, а тепер…”. Так і продовжили жити далі.
Минуло ще років п’ятнадцять, Степан вийшов на пенсію, сильно здав, з боку здавалося, що він втратив життєву опору, і навіть любов до мотоциклів, що переросла до автомобілів закінчилася.
Мені довелося стати свідком фіналу цієї сімейної драми. Відзначали наближення нового рік, і ще чийсь день народження декількома сім’ями, був там і Степан, з сім’єю, вже багато хто був під хорошим гумором, стали вимовляти тости хто на що здатний, піднявся син Степана від другого шлюбу, і виголосив тост, слова його були звернені до матері.
Бажаю тобі, щоб в наступному році поряд з тобою опинилася гідна людина, і ти нарешті знайшла жіноче щастя.
Від таких слів стало не по собі, своєму батькові він нічого не побажав, ми ж швидко покинули вечірку, залишатися там було вже некомфортно. А влітку Степан пішов з життя.
Минув вже рік, його другій дружині вже 50 і вона все ще самотня, син завжди в роз’їздах у нього своя сім’я, він і на прощання до батька не приїхав, вона також підтримує відносини з дітьми Степана від першого шлюбу. Чи шкодує вона про своє прожите життя – не знаю, але до церкви вона стала ходити регулярно.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
