Катя була вродливою, тоненькою і блідою. Хотілося її обійняти і не випускати. Чоловіки Катю обожнювали. Вона вибрала Ігоря.
Він кремезний, не великого розуму і простодушний. Кохав Катю, безмежно. Гранатовий сік їй вичавлював. Прямо кулачищем в стакан видавлював.
Цілий рік у них гранати були і в сезон і не в сезон, не відомо де діставав, але раз лікар рекомендує, а Катя п’є…
Їй нудно з ним було, іноді прийде до подруги, винце вип’є і сидить мовчки, через келих у вікно дивиться.
Потім перестала пити, тому що при надії. Тут Ігорю зовсім вежу знесло. Краща клініка, умовив з роботи звільнитися, на УЗД возив, з дитинкою розмовляв, хлопчика хотів. Так і вийшло.
Катя народила Сергійка. Ігор їх привіз в нову квартиру, трикімнатну, ремонт, поруч парк, дитячий майданчик.
Катя ще з ними місяць пожила, Сергійка на штучне харчування перевела і пішла. Просто речі зібрала, розплакалася, сина поцілувала, вибачення попросила у Ігоря, таксі викликала. Все! Чао.
Її всі друзі засуджували, навіть спілкуватися перестали. Все зрозуміло – важко, смуток-туга, але сина кинути! Ні. Так не роблять.
Ігор ледь з розуму не зійшов, але дитина на ньому… Словом, сяк-так налагодилося.
Такі два кремезні чешуть на ринок в суботу, вечорами бігають у парку. Жодного мультика не пропускали в кінотеатрі. Сімейний вихід, попкорн.
Два рази на рік на море це як мінімум! Ялинка на новий рік жива обов’язково. Іграшки разом своїми руками робили. На восьме березня і на день народження – мамі подарунок.
Катя на той час вже з третім жила, ні з ким у неї довго не складалося. Сергію дзвонила раз в тиждень, іноді заїжджала.
Але Ігор не любив, коли вона приходила, Сергійко після її візитів плакав по три дні, а коли підріс, просто очі мокрі, мовчки.
Коли Сергію вісім виповнилося, Катя прийшла в день народження, пізно вночі, він спав вже. Плакати почала, черговий чоловік її покинув, все не так в житті, і усвідомила вона, що Сергійкові без матері ніяк.
Ігор просто випав в осад. Кричав на неї. Яка вона мати?
А вона на нього дивиться, з великих очей сльози капають, труситься вся, заспокоїтися не може.
Шкода і її, і себе, і сина.
Адвокатів найняв, а вони що? Мати є мати.
Ігор з Сергієм на море поїхали, навіть канікул чекати не стали. Ігор до сутички готувався. А коли повернулися, Катю відпустило, вона з новим чоловіком познайомилася, солідним таким, власником бізнесу.
Через півроку знову прийшла, знову забрати сина хоче. Тепер навіть є куди – у нового будинок в перемісті столиці, там школа приватна, повітря свіже… Вони ніби як з нареченим все вирішили. Він згоден, що дитина повинна з мамою жити. Каже, можна по-доброму або через суд. Але чи потрібні їх хлопчикові такі різкі зміни, чужий дядько? Схаменися, Ігоре. Він і твій син теж. Закликала до здоровому глузду.
Ігор мовчав. Поглядом їй на двері вказав.
Просто зараз її знову відпустило. Поки що.
Автор: Жука Жукова
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
