fbpx

Колі 28 років. І коли я відмовилася платити за навчання дочки, вона звернулася до нього з цим проханням. Жити разом — Коля згоден, а брати відповідальність за свою жінку — ні

Приходжу додому з роботи — дочка збирає речі. Не тільки все своє по сумках розіпхала, а й техніку з посудом прихопила. Усміхається, задоволена така:

— Мамо, я до Колі переїжджаю!

Діані два місяці тому виповнилося 18 років. Повнолітня людина, здатна відповідати за свої вчинки.

Запитую:

— Діано, а хто такий Коля? Може, ти познайомиш нас, для початку? Де і на які гроші,  ви будете жити? Хто його батьки? Чим він займається? Якось ти швидко до нього зібралася, не думаєш?

— Ой, мамо, ми що, у середні віки живемо? І взагалі: це моє життя, тебе воно не стосується!

Я подумки попрощалася з мультиваркою, блендером і телевізором – все одно нічим цим не користуюся, нехай забирає, якщо так треба. Діана сама витягла сумки до під’їзду, там їй допоміг занурити їх у машину якийсь тип.

Гаразд, думаю, якщо ти така доросла та на здоров’я! Наступного дня замки змінила. Діані я вірю, а її Колі – ні.

Півтора тижні від дочки не було ні чутки, ні духу. Я знала, що колись вона подорослішає і впорхне у доросле життя, але не думала, що це станеться так рано. З’явилася, зателефонувала:

— Мамо, ти мені за навчання заплатиш?

Я думала, що вона скучила. А ось воно як.

— Ні, сонечко, не заплачу. Ти в мене вже доросла і я не лізу у твоє життя.

— Ну, капець. Дякую мамо! — з глузуванням відповіла Діана і кинула слухавку.

Вирішила, що доросла і самостійна? Будь добра бути самостійною у всіх аспектах життя.

Ще кілька днів минула. У голову почали закрадатися плани: як пристосувати доньку кімнату під робочий кабінет? Раз вона все одно у свого Колі. Меблі придивилися, її ліжко вирішило поки не чіпати — чи мало. Шафа порожня у вітальню можна забрати, чи віддати комусь. Розмріялася я.

Читайте також: Наталю, це буде вже шоста дитина! Ти про що думаєш? Ви цих прогодувати не можете, у боргах сидите, куди ще? Цих пошкодуйте!

Рівно через два тижні після знаменного збору речей Діаною, підіймаюся додому: сидить моє цибулеве горе в під’їзді на валізах, сльозами обливається.

– Чому не подзвонила?

— Соромно було,— хлюпає носом,— а ти мені не рада, так?

— Звісно рада, йдемо.

У квартиру зайшли, Діана речі повернула на місця. Все, крім телевізора: його мама цього самого Колі собі залишила, як оплату за двотижневий постій Діани.

Колі 28 років. І коли я відмовилася платити за навчання дочки, вона звернулася до нього з цим проханням. Жити разом — Коля згоден, а брати відповідальність за свою жінку — ні. Цікаво, чим він думав, коли тяг у квартиру своєї матері безробітну студентку очного відділення?

Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.

You cannot copy content of this page