Коли Андрій повідомив мені, що збирається одружитись на Оксані, яка має від першого шлюбу сина, я ледь не стерпла від злості. І мені байдуже на те, що Андрій нібито полюбив цю дитину, як свою рідну – небилиці все це. В мене вже є певний план. Розбіжаться вони, як миленькі. Ще мій син в чужих дітей гроші не вкладав.
Чесно кажучи, я не розумію, як можна прийняти та полюбити чужу дитину. Я ніколи б не змогла вийти заміж, якби мій обранець мав сина чи доньку від першого шлюбу.
А ось мій син узяв на себе таку ношу! Андрій вирішив виховувати дитину своєї дружини. Мені здається, він геть не розуміє, що коїть.
Я намагалася йому пояснити, що треба виховувати і вкладати гроші в своїх дітей. Та й я хочу рідних онуків няньчити, а не чужих. Однак Андрій наполягає на тому, що він виховуватиме дитину Оксани, і взагалі, він вважає Марка своїм сином.
Я не повірю в це. Ну ніколи чоловік не полюбить чужу дитину, як свою рідну. Звісно, Оксану, свою невістку, я дуже добре розумію! Вона добре влаштувалася. Скинула свою дитину на чужі плечі і щаслива, бо мій син їх двох забезпечує.
Я вирішила обговорити цю ситуацію із подругами. Вони всі на моїй стороні і теж вважають, що Андрієві не варто брати на себе таку ношу. А ось їхні діти запевняють, що у цьому немає нічого поганого.
Мовляв, раз мій син ухвалив таке рішення, це похвально. Похвально? Виховувати чужу дитину? Я під таке підписуватися не буду.
Якщо дивитися у майбутнє, то у мого сина не дуже добрі перспективи. Андрій ніхто для цієї дитини, хоча готовий для неї гори звернути. Він повинен зараз зрозуміти, що немає сенсу в це занурюватись.
Я хочу, щоб син розлучився з цією дівчиною, поки не пізно. Андрій має шанс створити нормальну сім’ю і стати батьком, якого будуть любити та поважати. Він не повинен піклуватися про чужу дитину.
Я хочу докласти максимум зусиль, щоб цей союз якнайшвидше розвалився.
Щиро надіюсь, що у мене це вийде.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася
- Мені було куди повертатися з Італії, дочка за гроші, які я надсилала, зробила з занедбаної маленької хатинки красиву і сучасну. Там були нові меблі і техніка. Олена з чоловіком і дітьми жила окремо. За всі ці роки я зробила все, щоб вона мала свій куточок. І здавалося б, живи та радій, але той спосіб життя, який вела сеньйора Беатріс, за якою я доглядала до останнього, не дає мені спокою до сьогодні
- Чоловік вклав 300 тисяч гривень у квартиру, яку свекор купив на своє ім’я. Я жила сама в обласному центрі, коли зібралася виходити за Ореста заміж. Тому майбутня зовиця допомагала мені приміряти весільну сукню. Дізнавшись, скільки воно коштує, вона, звісно, передала це своїй мамі. І ось у день, коли ми дізналися про стать майбутньої дитини, свекор змусив її зателефонувати мені. Свекруха витягла мед і сказала: “Ось беріть, і 500 гривень віддавайте відразу”. Я мед не переношу, і я просто його не люблю