Коли Галя з чоловіком і двома дітлахами востаннє були у мене в гостях, я “зуб дала”, що це – “фініш”. Та дайте мені спокій! Я ж не молода дівиця, щоб бігати з кухні до вітальні, але це ще пів біди, я готувати люблю, мене хвилює геть інше питання! І впевнена, не мене одну.
Зовсім недавно я прийняла для себе, що більше не кликатиму додому гостей. І ні, річ не в тому, що я не хочу витрачати на них свої гроші. Адже я живу в приватному будинку, у мене є город, тому можу спокійно накрити стіл для гостей.
І ось хочу розповісти вам про свої причини, чому ж я більше не кликатиму гостей до себе додому.
Величезна кількість часу витрачається на приготування страв для гостей. А потім ще й на прибирання після них.
Так, я вмію готувати і у мене це виходить дуже добре. Але сказати, що люблю проводити на кухні пів дня, я не можу. Мені подобається вигадувати щось нове для своїх дітей та чоловіка, а от для гостей, щоб порадувати кожного, мені не хочеться витрачати свої сили.
Звичайно, коли знайомі та родичі приїжджають до мене, то я не маю вибору — доводиться пів дня проводити на кухні. І одночасно мене сильно напружує той факт, що всі довкола відпочивають і веселяться, а я відбуваю час за приготуванням їжі. Звичайно ж гості не пропонують свою допомогу, адже вони приїхали відпочивати. Ну а після того, як гості залишають мій будинок, мені доводиться ще кілька годин витрачати на прибирання після їхнього перебування в моєму будинку.
Я витрачаю свій час на прибирання після перебування гостей у будинку.
І тут справа йде не про те, що вони залишають по собі смітник у моїй оселі. Вони не кидають фантики від цукерок на підлогу, будинок не виглядає як смітник після них. Але й знову ж таки, й порядку в будинку чогось немає. Меблі пересунуті, які потрібно розставляти на свої місця. Коли приходять родичі з дітьми, то вдома валяються іграшки, ліжка потрібно перестилати і заправляти заново.
Багато плям після дітей то на скатерці, то на фіранках. Був випадок, коли діти впустили вазон із підвіконня, довелося не тільки землю збирати і мити підлогу після, а й саму квітку пересаджувати. Також іноді ламають замки чи ручки на дверях.Це діти. Ну і знову ж таки за всіма людьми не можеш встежити, і карати чужих дітей теж права не маєш. Їхні батьки за ними не дивляться, тому що спілкуються з іншими знайомими або родичами.
І так мені і доводиться не лише готувати, а ще потім і прибирати весь будинок після них.
Звичайно ж гості хочуть чим більше дізнатися про наше сімейне життя. Я ось, наприклад, ніколи не перу речі (і білизну в тому числі), коли знаю, що мають прийти знайомі у гості. І те саме стосується й інших речей, намагаюся все сховати по шафах. Але це не заважає нашим гостям стати просити нас відкрити і показати їм наповненість у шафі.
А є інші, хто проведе ревізію на кухні, оглянувши кожну щілину. І мене це теж дико напружує, це по суті вторгнення в особистий простір. У нас із чоловіком квартира зовсім маленька, багато меблів та вазонів. Також багато висять вазонів, і багато гостей постійно зривають собі гілочку “додому”.
Я багато думала, можливо, тут проблема в мені, що я така людина, що погано ставиться до приходу гостей. Але після кількох приходів гостей, я для себе зрозуміла, що більше не хочу витрачати свої сили та енергію на приготування їжі для них, а потім ще на прибирання квартири. Мені краще зустрітися десь за філіжанкою кави, прогулятися і повернутися до себе додому в чистоту та порядок. І не треба ні за ким прибирати, і комусь щось готувати.
І наговорилася з людьми, і вдома не треба витрачати пів дня на прибирання.
Що скажете з цього приводу?
Права я, чи все ж треба запрошувати до себе в гості друзів і рідних всупереч своєму стану душі?
Фото ілюстративне