Коли Гануся сказала, що носить під серцем дитя, Василь не промовив ні слова, в ту ж мить розвернувся і пішов. Обдумавши всю ситуацію, з’явився майже через місяць, і зробив дівчині пропозицію. Якби ж вона знала все, що задумала її свекрушенька
Гануся виходила заміж за людину, яку не кохала. Василь був непоганий, але не її половинка. Вони повним ходом готувались до святкування, і Гануся вже й уявляла, як буде показувати “щастя”, і все б нічого, та свекруха майже щоночі снилася дівчині.
Гануся і Василь зустрічалися три роки. Їй було – вісімнадцять, йому – двадцять шість. Особливої любові там не було, скоріше, звичка і боязнь залишитися “старою дівою”. Але зовні розважливий і дорослий Василь на ділі був ще тою дитиною.
Коли Гануся сказала, що носить під серцем дитя, Василь не промовив ні слова, в ту ж мить розвернувся і пішов. Обдумавши всю ситуацію, з’явився майже через місяць, і зробив дівчині пропозицію.
Почалась підготовка до весілля. Тільки ось Галина Володимирівна, майбутня свекруха, чомусь вирішила, що весілля не дітей, а її. Почала втручатися буквально в усе.
Гануся не хотіла пишне весілля. Навіщо, питається, витрачати такі гроші, щоб нагодувати натовп малознайомих родичів, яких хіба-що тільки на весіллі і побачиш. Але Галина Володимирівна вперлася: ні, сто чоловік і не менше! Єдиний син одружується. Повинен бути бенкет на весь світ. А то ще скажуть, що гроші пошкодували.
– Ми тобі вже і сукню вибрали, – клопоталася Галина Володимирівна. – Сама мріяла в такому під вінець піти. Та тільки не було тоді нічого подібного. Хоч ти, дитино, краще життя проживеш.
Але Ганусі зовсім не сподобалася сукня мрії свекрухи: кремово-біла, схожа на торт, з якимись страшними трояндочками. Одним словом, не те…
Посварилися вони тоді зі свекрухою. Василь став на бік мами. Дорікав Ганусі:
– Ну, чому ти така невдячна? Мама ж добра нам бажає.
– А я її про це просила? – розлютилася Гануся. – Це моє весілля, і моє життя.
– А ось тут ти помиляєшся, люба, – закричав Василь. – Це не твоє весілля, а наше! І моя мама там буде головною героїнею. На відміну від твоєї мами, вона цікавиться нашими справами.
– Моя мама просто поважає наше особисте життя, – мало не плакала Гануся.
В той же день вона зібрала речі і з’їхала від свекрухи. Та страшенно образилася, але Ганусі було якось все рівно. І так повно турбот: підготуватися до появи на світ сина, закрити проекти на роботі, не завалити сесію.
Заміж Гануся вийшла в сукні, яку їй за ніч пошила сестра. Скромній, але неймовірно елегантній. Правда, свекруха дивилася на неї, як на ганчірку для підлоги.
Драма розігралася, коли в РАЦСі всі дізналися, що Гануся хоче залишити дівоче прізвище.
– Як це так? – здивувалася свекруха. – Та що ти собі взагалі дозволяєш? Так нашу сім’ю ще ніхто не ображав. Щоб прізвище чоловіка законного не взяти!
Але Гануся все ж відстояла право на своє прізвище. І свекруха залишалося тільки мовчки червоніти від злості.
До слова, шлюб Ганусі та Василя тривав досить довго: цілих п’ять років. А потім Гануся взяла синочка Андрійка, кішку Мурку і пішла від чоловічка, якому комп’ютер і розваги з друзями були набагато ближчими, ніж сім’я.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне –pelustka
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook