Причини розриву можуть бути різними. Іноді вони серйозні і чіткі, але іноді інша людина не може їх зрозуміти. Моя остання дівчина розлучилася зі мною з причини, яка мене дуже здивувала.
Я зустрічався з багатьма жінками і розлучився з багатьох причин. Але я справді не розумів, чому моя остання дівчина розійшлася зі мною.
Я познайомився з Катериною досить цікаво, лайкнувши її світлину у одній із соціальних мереж. Зав’язалась переписка. Згодом я зрозумів, що у нас є чимало спільного. І тому я запропонував, якщо вона хоче, зустрітися за чашечкою кави.
Катерина була красивою і модняво одягненою блондинкою. Вона не тільки виглядала неймовірно, але я подумав, що вона має такі ж інтереси, як і я.
Перші кілька тижнів ми проводили в театрах, кафе, чи просто гуляли парками. Ми насолоджувалися одне одним, і мені було зрозуміло, що я дуже подобаюся Каті.
Я також повинен визнати, що мені сподобалася Катерина. Незабаром вона переїхала до мене, і все мало бути чудово. Але з того часу почалися проблеми.
Катерина була лінива, як господиня, але і це ще не все. Вона працювала онлайн, але все робила дуже повільно і без зацікавленості.
Кожного ранку вона говорила одне і те саме. “Я терпіти не можу свою роботу”.
Та я відразу ж не звернув на це уваги. В наш час мало хто може похвалитися тим, що обожнює те, чим займається.
Але Катерина була іншою. Вона не тільки не любила працювати, але й погано ставилася до грошей. Раніше мені це ніколи не спадало на думку, але в основному я платив за все. Всі театральні вистави, відвідування кафе і продуктові набори, які куплялися додому. Це тільки спало на думку зараз.
Ми з Катериною розійшлася кілька тижнів тому. І причина, чому вона вирішила мене покинути, мене дуже здивувала.
Деякий час мені було ясно, що наші стосунки не триватимуть довго. Рано чи пізно ми б розлучилися, але Катя зробила перший крок.
– Знаєш, я думаю, ти надто мало працюєш, – почала вона одного дня.
– Ти проводиш дуже багато часу вдома. Хлопець моєї подруги заробляє набагато більше, ніж ти. Він взяв додаткову роботу, він просто хоче, щоб вони жили на широку ногу, а не перебивалися з ноги на ногу, як ми з тобою. Тебе що, зовсім не хвилює, як я себе почуваю незручно на роботі?
Вона мене дуже здивувала. Але я повинен чесно сказати, що врешті-решт я радий, що вона розлучилася зі мною. Ймовірно, я все одно не зміг би довго протриматися з такою жінкою.
Хіба не так? Що скажете ви?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Чоловік вклав 300 тисяч гривень у квартиру, яку свекор купив на своє ім’я. Я жила сама в обласному центрі, коли зібралася виходити за Ореста заміж. Тому майбутня зовиця допомагала мені приміряти весільну сукню. Дізнавшись, скільки воно коштує, вона, звісно, передала це своїй мамі. І ось у день, коли ми дізналися про стать майбутньої дитини, свекор змусив її зателефонувати мені. Свекруха витягла мед і сказала: “Ось беріть, і 500 гривень віддавайте відразу”. Я мед не переношу, і я просто його не люблю
- Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок Тимур. Але після того, що витворила свекруха, я боюся любої тіні, коли гуляю коляскою в парку чи на вулицях. Я була в подиві. Старша жінка, і щоб на таке піти!
- Цього місяця Світлана повідомила мені, що розлучається. Я хотіла їй допомогти. Я запросила дочку на обід, сподіваючись, що вона зможе довіритися мені й відчує полегшення. Я хотіла її втішити. Але вона, здається, зовсім не чекала від мене допомоги. – Зі мною все добре. Я не розумію, чому ти продовжуєш так зі мною поводитися, – сказала вона мені ображено
- Я була при надії, а грошей на оренду не було, тому ми й переїхали жити до свекрухи. В той час, як лікарі просили берегтися, Ірина Степанівна повторювала, що цікавий стан не недуга. А коли дізналася, що в день “Х” чоловік буде поруч зі мною, взагалі з котушок злетіла. – Хто таке чоловіку показує? Це ж зовсім без розуму треба бути!
- Діти росли, батьки чоловіка їх нормально виховували. Але з якого дива нам взагалі там жити? Вона давно вже в оренді і з неї нам щомісяця капає непогана сума, яку не соромно витратити на якісь свої цілі. А будинок, це будинок. Його ми будували для себе. Він чудово підійшов би навіть для нас п’ятьох і навіть зять би не почував себе там утисненим. Свати як води до рота набрали. Ми купили м’яса для шашликів, закусок, гарно облаштували двір