Коли Ліля запрошувала мене в гості, я старалася непримітно випитати, чи буде дома її чоловік. В більшості випадків, її Володя займався роботою, та цього разу, йдучи до Лілі на “каву”, я ретельно готувалася. А все тому, що у її Володимира були іменини, і щоб було веселіше, я була в списку запрошених. За столом я сиділа біля подруги, тому мала “хороший доступ” до її склянки. Я, звісно, цим скористалася.
Ліля є моєю подругою ще зі студентських років. Ми навчалися разом у Львівському університеті. Я проживала в гуртожитку, а вона у свого заможного хлопця. Володя винаймав для неї квартиру, Ліля мені розповіла, що він перед вступом заплатив за неї 2 тисячі доларів, щоб вона точно вступила. Хоча батьки Лілі теж не були з бідних людей, однак привикли, що в більшості випадків за їх доньку відповідає зять.
На третьому курсі Ліля вийшла за Володю заміж. Я була запрошена на весілля, але про всі розкоші, які там були, розповідати не буду, бо не хватить місця. Жили молодята в розкошах, а як з’явилася дитинка, то одразу няню винайняли, щоб та допомагала молодій матусі.
Ліля ж стала справжньою леді, навіть за покупками не ходила, все робили інші люди. Ліля носила з собою великі суми грошей, чоловік не рахував, скільки їй дає. Можливо, думав, що вона буде відкладати. Але Ліля витрачала все на одяг і розваги.
Також вона часто нас кликала до себе в гості: чоловік на роботі, дитина з нянею – можна і з друзями відпочити. Гулянки в неї дома відбувалися за її рахунок.
Я дуже хотіла потрапити до Лілі, коли чоловік буде присутній вдома. І ось диво, мене запрошують на його іменини. Я ж то розуміла, що без винуватця торжества забави не буде.
За столом я сиділа поруч з Лілею. І упустити такого шансу просто не могла. Я старалася “підливати частіше”, а на самого Володю дивитися – “невинним” поглядом.
Він порядний чоловік, але перед моїми чарами встояти не зміг.
Я не кохала його, але хотіла віддати подрузі належне, адже Ліля так не цінує те, що має. Їй заздрили усі подруги: Володя багатий, вдома все зробить, з дитиною посидить, а вона – лише з друзями в караоке розважається.
На ранок після цієї ночі я ще й розгулювала в її шовковому халаті по квартирі. “Переодягнися”, — сказала мені Ліля, на що я лише єхидно посміхнулася.
Володя розлучився з Лілею, й вона зараз проживає з сином у квартирі свого нового хлопця разом з його батьками-пенсіонерами.
Так в одну мить вона все втратила. Треба було більше цінувати свого чоловіка. Ми ж усі відвернулися від неї, адже вона залишилася без нічого.
…Ліля, якщо ти колись прочитаєш мій лист, то вибач мені. Я не хотіла для тебе нічого поганого, просто намагалася провчити. Совість тепер мені не дає спокою усе життя. Моя донька зараз вже підліткового віку, я ж молю Бога, щоб вона не мала таку подругу, як я.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
