Коли Микола одружився, то привів Катерину в наш будинок. Я не дуже з цього приводу раділа, але мою думку ніхто не питав. Згодом у молодих з’явилася донечка, і коли Яринці виповнилося п’ять років, вони переїхали в своє житло. Та легше не стало. – О, любі мої! Я так скучала, – говорила мама, коли в кожні вихідні зустрічала онуків. Та всі лише з ними сюсюкалися, а прибирати весь балаган після них доводилось мені.
***
Коли мені було 9 років, у старшого брата Миколи народився син – мій племінник. І так як вони спочатку жили з нами, мені довелося частенько з ним сидіти, грати, няньчиться.
Моєї думки ніхто не питав – хочеться мені чи не хочеться. Дуже раділа коли вони переїхали в свою квартиру, але перестала любити вихідні, коли вони приїжджали, наводили безлад в квартирі і їхали.
Моя мама, як любляча бабуся, завжди тільки сюсюкалася з онуком і все йому дозволяла, а прибирати після нього доводилося мені.
Ось як дорослим зручно – помічниця маленька, але чомусь ніхто не думав про мене як про особистість, все за мене вирішували.
Не розуміючи що я теж хочу грати з друзями, а не сидіти нянькою вдома. Я не любила свого племінника за це.
Пізніше я поміняла свою думку, але тоді я думала саме так. Саме це змусило мене не любити маленьких дітей.
Пізніше у мене з’явилися ще племінники, але тоді я вже стала дорослою, і вміла говорити ні, а якщо ображалися, то це їхні проблеми.
Я могла посидіти з племінниками коли мені було зручно і я сумувала за ним, але не більше 1-2 годин. Ваші діти – сидіть з ними самі, не потрібно шукати безкоштовну няньку.
Коли другий брат народив третю дитину, я дуже співчувала його старшій дочці, адже я розуміла її положення як ніхто інший.
На неї поклали ті ж обов’язки як і на мене, тільки це її братик і він постійно живе з нею, нікуди і не втечеш!
І коли дружина брата на неї лається з приводу того що вона не допомагає їй по будинку, з молодшими братами, я завжди за неї заступаюся!
А ви були молодшими няньками?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
