Коли прийшов час зустрічі з дітьми Андрія, мене трусило, оскільки я не розуміла, як вони сприймуть той факт, що їх тато зустрічається з жінкою, яка вже не раз була заміжня, і має трійко дітей.

Я познайомилася з Олексієм під час навчання в університеті. Це було кохання з першого погляду. Він був такий, від якого тремтять коліна і голос.

Через пів року я дізналася, що чекаю дитину. Я трохи боялася його реакції і того, що скажуть мої батьки. Але Олексій сприйняв це так, як належало справжньому чоловіку.

Він був щасливий, і ми почали готуватися до весілля. Мої батьки допомогли нам із дитиною, і я змогла продовжити навчання. До закінчення навчання я була мамою двох дітей.

Поки що у мене все йшло добре. Красиві, здорові діти, чоловік з хорошою роботою. Олексій часто їздив у відрядження. Навіть у ту п’ятницю я з нетерпінням чекала на нього.

Раптом хтось подзвонив. Коли я побачила людей у формі за дверима, я зрозуміла, що це погано. Мені сказали, що чоловік не впорався з керуванням…

Я не могла навіть зрушити з місця. У той момент я думала, що точно не виживу. Але я повинна жити далі, також і для своїх дітей. З часом біль притупилася.

На той час мені було лише за тридцять. Я випадково зустріла іншого чоловіка у своєму житті. Я просто їхала до матері в село, і мій “mercedes” зламався.

Я не дуже розумілася в техніці,  тому й потребувала чоловічої допомоги. Через пів години очікування вдалині з’явилися вогні. Водій був хорошим хлопцем і він відремонтував мою автівку.

Мимоволі я зловила себе на тому, що якось по-особливому дивлюся на цього юнака. Він нічого не хотів брати за ремонт моєї автівки, тому я запросила його на каву.

Наша перша зустріч тривала три години, і нам ще було про що поговорити. Василь, так його звали, був неодружений і на три роки молодший за мене. Коли я переконалася, що йому подобаюся не тільки я, а й мої діти, ми почали жити разом.

Невдовзі до нашої родини приєднався ще один малюк, маленький Володя. Лише після його народження ми розписалися в РАЦСі, і офіційно стали чоловіком та дружиною.

Поступово діти виросли, я пішла на роботу, а мій чоловік відкрив бізнес разом із другом. Вони відкрили невелике СТО. Василь приходив додому все пізніше і пізніше. Як я чула, за цим всім стояла молода офіціантка. Коли я почула про це, я подумала, що це плітки.

Одного разу я несподівано прийшла до Василя на роботу. Коли я побачила погляди, дотики, я зрозуміла, що все, про що говорять люди, правда. Побачивши мене, чоловік здивувався, але нічого не заперечував.

Він зізнався, що вони з Іриною подобаються один одному. Ми розлучилися.

Я знову залишилася самотня. Діти поволі вийшли з дому. Зі мною залишився тільки найменший. Поки він у мене ще був, я не могла уявити собі, що буду зовсім одна. Але, на щастя, мені не судилося бути одній.

З віком я стала помічати, що здоров’я підводить. Вирішила поїхати в Трускавець в санаторій, і трішки оздоровитися. З нетерпінням чекала відпочинку, але й не мріяла, що там когось зустріну.

Під час однієї процедури зі мною заговорив чоловік приємної зовнішності. Андрій був вдівцем і мав трьох дітей. Я захоплювалася ним, нелегко, коли чоловік залишається один з дітьми. І що найцікавіше, ми жили в одному місті тільки в різних районах.

Коли ми роз’їжджалися додому після оздоровлення, то пообіцяли один одному зідзвонюватися.

Андрій зателефонував мені вже наступного дня. Незабаром ми почали їздити один до одного в гості.

Коли я мала зустрітися з його дітьми, у мене був страх, що мене не зрозуміють, оскільки вже не молода, ну яке в такому віці кохання.

Я навіть не могла собі уявити, як дорослі діти Андрія на мене відреагують.

На мій подив, я їм сподобалася, і вони мені теж. Цього року я збираюся стати з Андрієм на рушничок щастя. Це вже втретє і, сподіваюся, назавжди.

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua