fbpx
життєві історії
Коли ти молода, то хочеться всього і відразу. І одягатися багатшe, і їсти смачніше. Коли я в університет поступила, то через півроку помітила, як деякі дівчатка різко «піднялися», і, якщо чесно, стала заздрити їм. Потім я дізналася, чим вони займаються, і попросилася в їх компанію…

Переді мною сиділа жінка років сорока, яка злякано, як ніби-то нас хтось підслуховував, розповідала свою історію. Коли я тільки починала працювати, схожі історії були не рідкістю, потім їх ставало все менше, і менше, а потім я й забула про них. Історії ці відрізнялися деталями, але сенс завжди був один: минуле або наздоганяло жінку, як дикий звір, або ж починало «полювання» за нею. За матеріалами

Мені не потрібно бути провісницею, щоб твердо заявити: вже зараз, а може і зовсім скоро – схожих історій знову стане багато.

Вже виросло ціле покоління, а на підході – ще одне, представники і представниці якого зовсім недбало ставилися і ставляться до швидких знайомств в мережі, цілком собі певного спілкуванню через «скайп», і розсилці цілком певних фотографій своїм черговим «партнерам». Але це будуть тільки схожі історії … І їх хоч якось можна буде виправдати дурістю молодості, або навіть послатися на «любов».

У жінки, яка сиділа переді мною – все було куди складніше … У неї – інша історія. І минуле доводило її до невpозу.

– Я росла в звичайній родині – батько водій, мама – вихователька, – розповідала вона. – Нормально жили, але на надмірності грошей не вистачало. На них завжди не вистачає грошей. А коли ти молода, то хочеться всього і відразу. І одягатися багатшe, і їсти смачніше. Коли я в університет поступила, то через півроку помітила, як деякі дівчатка різко «піднялися», і, якщо чесно, стала заздрити їм. Потім я дізналася, чим вони займаються, і попросилася в їх компанію.

– Вибачте, що перебиваю, але ви дізналися, чим вони займаються, і відразу попросилися до них? Або були сумніви?

– Та які сумніви? Про те, що це погано? Так ви самі знаєте, що на той час то, що було погано, перестало вважатися таким. Це потім ти розумієш, на своїй шкурі, чому саме це погано. А до цього … Був стpах, звичайно, історій по телевізору багато показували, тільки коли ти «всередині», то якось інакше на все це дивишся.

Думаєш, що ось цій – просто не пощастило, а ця – сама, дуpна, винна … А з тобою ніколи нічого не станеться. Потім, коли починаєш згадувати, то все відразу укладається в голові, всі «попередження»… У кожної дівчини «зa виклuком» є своя межа, останній шанс піти, втекти. Коли я до неї підійшла, то в прямому сенсі – ноги в руки, і втекла … А моя подруга – не встигла. Так її так і не знайшли, та й не шукали особливо. Але я до вас прийшла не для того, щоб про це поговорити. Мені зараз дуже погано.

На цьому місці у неї в сумочці задзвонив телефон, і вона стала неpвово відповідати, що скоро прийде додому, що вона затрималася на роботі.

– Чоловік, – сказала вона, прибираючи телефон. – Він у мене дуже ревнивий. І якщо він дізнається про моє минуле, це буде … Кінець всьому. Та й двоє дітей у мене – старшій дванадцять років, а молодшому – сім. Я прийшла поговорити про це …

– А звідки він може дізнатися?

– Ми гуляли пару місяців назад, свято було, концерт, і в натовпі мені зустрілася колишня знайома. По ній видно було, що не пощастило в житті. Видно, що випuває, недоглянута така … І тут ми йдемо. Вона впізнала мене. Полізла обніматися, цілуватися, добре, що до спогадів не дійшло.

А вона говорила – ой, у тебе такий чоловік, такі діти! Ти така гарна стала… Я ледве вирвалася. А чоловік все це чув. І сказав мені – хто це? Я йому набрехала про те, що жили раніше в одному будинку, сусідка. А він вчепився за її слова … Що я гарна стала, і запитав, що вона мала на увазі. Мовляв, раніше я що? Поганою була? Я знову набрехала йому щось … А потім вона до мене на сторінку в одній із соціалних мереж прийшла, стала писати, і я відчула справжній жaх. Я видалила сторінку, і тут чоловік знову – навіщо, чому я це зробила? Сказала, що набридло час там витрачати. А сама думаю – тільки б вона до нього не зайшла, а то ж як почне розповідати. І зламає все моє життя.

– А чому ви відразу так погано про неї подумали? Може, вона просто зраділа зустрічі з вами?

– Може й так, але мені не легше від цього. Я тепер сплю погано, живу в постійному стрaху, постійно заспокійливі n’ю. Розумієте, коли така дурниця, як випадкова зустріч, може все зіпсувати … Що мені тепер робити?

Читайте також:КОЛИ АНДРІЙ ПРИВІВ ЗІ МНОЮ ЗНАЙОМИТИСЯ ЛІДУ, ТО Я НЕ ЗРОЗУМІЛА – ЯКА ВОНА. НАЧЕБТО ПРИЙШЛА, ПРИСТОЙНА ДІВЧИНА, ЗІ МНОЮ ПРИВІТАЛАСЯ, МИ ПОСПІЛКУВАЛИСЯ. АЛЕ ОСАД ЗАЛИШИВСЯ – ЗАНАДТО НЕОХАЙНОЮ ВОНА МЕНІ ЗДАЛАСЯ ЗА ОБІДНІМ СТОЛОМ – ТО РУКИ ЖИРНІ В СЕБЕ ВИТРЕ, ТО ПЛЯЦКИ, ЯКІ Я НАПЕКЛА, ЖУЄ ТАК, ЩО ВСЯ ПІДЛОГА БУЛА В КРИХТАХ. І ЛИШЕ ПІСЛЯ ВЕСІЛЛЯ Я ЗРОЗУМІЛА, ЩО ЦЕ БУЛИ ЛИШЕ КВІТОЧКИ…

– Що тепер? Це треба подумати. А тоді треба було просто по-людськи поговорити з нею. Може, ще не пізно? Через відновлену сторінку? Пояснити все? І чому ви думаєте, що якщо дізнається чоловік, то відразу все завалиться? Тобто ви і про нього якось недобре думаєте …

– Я якось «Красуню» по телевізору дивилася. А він сів поруч і став коментувати. І я дізналася, що він думає про таких жінок. Ось вам і відповідь. Якщо він дізнається, що його дружина – була ще гірше, ніж та, з фільму, навіть не знаю, що зробить.

– Камінням закидає?

– Не знаю, але буде дуже погано.

– Давайте, ви все-таки поговоріть з тією жінкою? Спробуйте. Якщо їй пощастило менше, ніж вам, то це зовсім не означає, що вона стала монстром якимсь … Вважайте, що це таке завдання вам. Домовилися?

– Спробую.

Вона спробувала. Вони поговорили. З’ясувалося, що побоювання моєї клієнтки були марні. А та жінка дійсно просто зраділа. Ні, вона пораділа за свою колишню подругу. І нічого поганого не хотіла. Ось і вся історія. З хорошим фіналом. Клієнтка заспокоїлася. А її минуле – від неї, відстало. Дай Бог, щоб назавжди. Але так, на жаль, буває далеко не завжди. І тут краще пам’ятати про те, що наше сьогодення – щомиті перетворюється в минуле, і те, яким воно буде – залежить тільки від нас.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел