Коли у чоловіка занедужала мама, він став просити мене з дітьми, а їх в нас троє, переїхати в його великий будинок. З одного боку я хотіла, а з іншого мене тримав біля себе тато зі своєю господаркою. Мама працювала в місті, тому без моїх рук все б пропало. Та вийшло так, що замість сімейного щастя я маю: корови, гуси та качки. Я б хотіла все повернути назад, та, на жаль, це неможливо.
Сама я родом із маленького села на Чернігівщині. У моїх батьків нас було троє дітей. Я була найстаршою дочкою, ще у мене є брат Андрій і сестра Надійка.
Першою вийшла заміж я, за хлопця із сусіднього села, але жити ми вирішили з моїми батьками.
Через рік в нас народилась донечка, сім’я в мене, як ви розумієте, велика. Чоловік мій був дуже лінивим до роботи, постійно лежав на дивані коли всі дружньо працювали.
Робота в нього була така, що приносила малий дохід, вистачало лише на підгузки дитині, шукати якийсь додатковий підробіток чоловік не хотів, а згодом ще й почав заглядати до чарочки.
Таке життя поряд з ним ставало нестерпним, Антон часто зчиняв “бурі” з нічого. Тому мої батьки наполягли на розлученні.
Років п’ять я виховувала донечку сама. За цей час мій брат і сестра створили свої сім’ї і пішли жити окремо.
Так я і залишилась жити з батьками. Тримали ми чималу господарку, а це кури, кролі і корова. Майже всім займалась я з татом, мама ще їздила до роботи.
Через якийсь час я зустріла Івана, він не тільки зробив щасливою мене, а й прийняв мою донечку за рідну. Згодом в нас народилась ще одна донечка, а через два роки і синочок.
Жили ми з моїми батьками, адже вони не хотіли мене відпускати від себе, хоч і в чоловіка був величезний свій будинок в якому жила лише його мати.
Пізніше мама мого чоловіка занедужала, він постійно їздив до неї, то повертався і знову їхав. В мене були такі думки переїхати до чоловіка, та батьки сильно відмовляли мене від цього кроку, а я розуміла чому, адже господарка, татові буде важко без мене, а мама завжди на роботі.
Ця вся ситуація тривала три роки, а потім я дізналась, що чоловік має іншу жінку і вона від нього чекає дитину. Чому все саме так в моєму житті?
На сьогоднішній день я сама виховую своїх дітей, і хоча чоловік підтримує мене фінансово, та морально мені дуже важко…
Замість того, щоб обрати для себе щастя, обрала допомагати батькам з господаркою…
Воно мені треба було?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
