fbpx
життєві історії
Коли вони приходять до нас в гості, свекруха забирає наші продукти до себе додому. Ось сіли, поспілкувалися, поїли, їм пора йти, вона по-хазяйськи з усіх тарілок в одну велику все складе, пакет візьме, все туди перекладе. Зі столу навіть забере хліб, картоплю… Мені дивно, але думаю – раз треба, то мені не шкода. Відкриваю холодильник, кажу – беріть ще що хочете. І думаю – вона сама розуміє, що робить. Все склала в пакет і задоволені йдуть

Я заміжня всього 4 місяці і історії зі свекрухою не змусили себе довго чекати. Хоча я завжди мріяла і мрію, що ми зі свекрухою будемо подругами. Мабуть вона цього не хоче. Свекруха моя молода, енергійна жінка. Вона росла в дитячому будинку. Тому її нинішня сім’я для неї-єдине рідне. Чоловік. Двоє синів. І вона – імператриця. Ми з чоловіком, як одружилися, орендували квартиру, живемо окремо.

– Свекруха ставиться до мене з недовірою, що мені неприємно, але в принципі, зрозуміло, так як я нова людина в родині. Завжди тримає дистанцію між нами і субординацію.

– В спілкуванні зі мною прикидається мені подругою, потім всім розповідає, що я сказала їй. Всі сидять це коментують, вона мило мовчить.

– Свекруха зі свекром вічно лізуть в нашу сім’ю, з порадами, як нам поступати, дітей не робити-грошей немає, гроші не витрачати і т. д. Допомоги ніякої, одні непрохані поради. Схоже, ніби вони сидять у себе вдома і обговорюють як нам жити.

– Просять у нас гроші. Ні, не в борг, а просто безоплатно, ми їм допомогти повинні, як вони кажуть. А ми самі живемо на орендованій квартирі, нам нелегко. Я не помітила, що їм потрібна якась фінансова допомога. Вона постійно говорить той факт купила в ТЦ або що хоче там купити. А я з тих пір, як заміж вийшла, скуплятися в ТЦ вважаю розкішшю. Тільки в свята можна. Доводиться економити в загальному.

– Син у неї найкращий, він все робить правильно на її думку. Завжди його захищає.

Коли вони приходять до нас в гості, свекруха забирає наші продукти до себе додому. Ось сіли, поспілкувалися, поїли, їм пора йти, вона по-хазяйськи з усіх тарілок в одну велику все складе, пакет візьме, все туди перекладе. Зі столу навіть забере хліб, сир, картоплю… Я здивована, але думаю – раз треба, то мені не шкода. Відкриваю холодильник, кажу – беріть ще що хочете. І думаю – вона сама розуміє, що робить?! Все склала в пакет і задоволені йдуть.

Чоловік мій нічого не говорить з цього приводу. А я теж не хочу йому говорити, нічого, мені ніяково тему обговорювати – твоя мама забрала їжу. Хоча щодо грошей я йому вже висловила обурення своє. Він мабуть став їм менше грошей давати і вони, природно, вважають мене в цьому винною. Ставлення до мене ще скептичніше стало.

Я не знаю як себе вести з ними. Я за політику допомоги один одному в сім’ї. Але як мені їм донести, що грошей у нас не так багато, щоб ще вам допомогти? Хто б нам допоміг! А просять завжди від тисячі і вище.

Я дуже багато працюю. Я не можу собі дозволити якісь забаганки. А чому я повинна віддавати свої важко зароблені гроші їм?! Чому я говорю свої, тому що у нас з чоловіком бюджет загальний, коли він віддає свої гроші їм, то потім бере гроші у мене. Ситуація дратує мене все більше, порадьте будь ласка, як мені вирішити це без конфліктів?

Я завжди намагаюся їй і всім догодити. Чому вона так не щиро до мене ставиться? Я відчуваю стрес, коли до них в гості ходжу.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне –life.pravda

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook