“Та що тобі, ти у нас щаслива, пощастило тобі з чоловіком, а мені – ні” – почула якось я від своєї подруги.
І так сиджу і думаю, а чому все так. Було у мене багато хлопців, які хотіли зі мною зустрічатися, та по житті я вмію відсіювати “не тих чоловіків”. Я вважаю, що кожна жінка, яка себе поважає, має те, на що вона заслужила.
Якщо ти не хочеш жити з неблагополучним чоловіком, то не живи, не виходь за нього заміж і не народжуй від нього дітей. “Ось я його вилікую (закодую), і тоді можна буде від нього народжувати” – знаходить рішення подруга.
“А що буде, коли він розкодується через кілька років і знову візьметься за своє? А так буде…, а у тебе вже малолітня дитина на руках?”, – питаю я. У відповідь тиша.
Любі жінки, якщо він п’є, біжіть, якщо ображає, біжіть, якщо б’є, біжіть. Він не зміниться, ні сьогодні, ні завтра, ні через рік. Моя подруга вже 7 років живе з таким чоловіком. Він працює на заводі тому, що тато влаштував. Він п’є тому, що п’ють його друзі, а своєї думки у нього немає. Зазвичай у нього порвані шкарпетки, неошатний одяг і винуватий погляд.
Коли вони приходять в гості (слава Богу, дуже рідко), я думаю: “А ось якщо найбільшою сковорідкою, яка у мене є гарненько влупити цього “мужика”, може він прокинеться, прийде в себе, перестане бекати під ніс”.
Весь вечір не покидає ця думка. Але він каже, що якщо з’явиться друга дитина, то цілком нормально можна побудувати двоповерхове ліжко і розміститися всім разом в обшарпаній однокімнатній квартирі його бабусі, адже він так довго чекав, коли вона віддасть богу душу, бо з батьками жити набридло.
Після цих слів бажання зрушити його стає ще більшим. Він не думає, що можна підняти зад, заробити, щось поміняти.
Жінки, не тримайте біля себе таких “чоловіків”, тирана або утриманця. Вони Вас не гідні.
Любіть себе, і все буде у вас добре.
Миру та добра вам!
Фото ілютративне, з відкритих джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
