Коли я виставила цю чашку на стіл перед тим, як викинути її, мама, замість підтримати, висміяла мене, мовляв, краще б ти до бабки сходила, їй гроші заплатила і зробила відворот…
Я багато років сумирно люблю одного чоловіка. Це почуття підточує мене зсередини, приносить лише переживання. Я давно вже хотіла звернутися з цією проблемою до спеціаліста, але все не було грошей і часу.
І ось, коли я захворіла і не могла сама перебороти постійну тривожність, я все ж пішла до фахівця. Я набралася мужності і звернулася до нього і зі своєю проблемою – ось цим багаторічним нерозділеним коханням.
І ось, після того, як я пройшла один курс і знову стала спокійною і врівноваженою, почалися заняття з подолання цієї моєї залежності – нерозділеної любові. Поки я не знаю, чи допоможе мені це, чи ні. Але це – моя остання надія.
Крім завдань, які спеціаліст дає мені додому, я вирішила ще й сама допомогти собі забути ту людину. Один таких способів, якщо вірити книгам з психології та інтернету, – відмова від всіх речей і людей, що нагадують про цю людину.
Це означає, що я повинна позбавитися від усього, що нагадує мені про нього, перестати бувати в тих місцях, де ми ибували разом, які мені про нього нагадують, перестати спілкуватися з нашими спільними знайомими.
І цей метод працює, я точно знаю. Колись у минулому я вже успішно застосовувала його.
Отже, я вирішила викинути свою стару чашку, з якої колись пила чай разом з ним. Мені дуже важко це зробити, немов я цим відмовлюся від нього назавжди… І все ж я наважилася.
Поки я набиралася мужності, виставила чашку на стіл. І моя мама зацікавилася, що я збираюся робити з цією чашкою. Я чесно відповіла, що і чому. Мама чомусь була незадоволена. Можливо, чашка їй подобається, і мама не хоче її викидати.
Мама, замість підтримати мене, посміялася над цим методом і моїм рішенням. Сказала єхидно, чи не збираюся я з тією ж метою звільнитися з роботи, наприклад. Адже я ж працювала з ним, мабуть, мені на роботі все про нього нагадує. І чи не збираюся я взагалі все в будинку викинути, щоб не нагадувало про мої почуття?
Я образилася і пояснила, що взагалі так і треба, піти з роботи і викинути все, що нагадує про ту людину, якщо я хочу, правда, його забути. Мама пхикнула і пішла, нічого не сказавши.
Взагалі мама не схвалює, що я вирішила опрацьовувати зі спеціалістом це питання. Вона вважає, що я все придумала собі сама, що досить вирішити забути – і я забуду. Що все це дурниці якісь. Що я даремно витрачаю гроші на фахівця.
Мені прикло, що і так я без цієї коханої людини і купою інших проблем, а мама не співчуває мені, а відмахується від мене. Це так… несправедливо, адже я її дитина!
Я не знаю, як бути. Спеціаліста я відвідую на гроші чоловіка, їй яка різниця? Може, краще збрехати мамі, що я, як і раніше, займаюся проблемами тривожності, а не безнадійним коханням? Може, тоді вона не буде переживати, що гроші витрачаються даремно, і не буде сердитися.
Мама вважає, що краще б я пішла до бабки і поставила відворот на ту людину. Я не хочу цього робити, адже це гріх на душу – ходити до таких людей і просити їх допомоги. Мені здається, що те. що я роблю, – кращий вихід. І психолог мені допоможе, я в це вірю! Головне, щоб чоловік ні про що не здогадався, він хороша людина, любить мене.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
