Коли я запропонувала мамі гроші за те, що вона регулярно сидить із дитиною, я звичайно, думала, що вона відмовиться. Її згоди я ніяк не очікувала, не думала, що в рідної людини немає совісті! От що робити, якщо працюючим батькам теж потрібний невеликий перепочинок. На шостому місяці декрету я мусила вийти на роботу. Мамі треба своїми ніжками пройти кілька дворів. Легко та швидко мама погодилася брати гроші з рідної людини. Коли вона стане слабкою, мені теж її доглядати за гроші

Коли я запропонувала мамі гроші за те, що вона регулярно сидить із дитиною, я звичайно, думала, що вона відмовиться. Її згоди я ніяк не очікувала, не думала, що в рідної людини немає совісті. Але вийшло, як вийшло.

От що робити, якщо працюючим батькам теж потрібний невеликий перепочинок. Адже дитина зараз, хто б що не говорив, обходиться як недешево. А зарплати не зростають ніяк. Тож рішення відправити дитину до батьків – це не просто якась там забаганка. Це, на жаль, життєва потреба.

Так вийшло, що на шостому місяці декрету я мусила вийти на роботу. Для мене це, звичайно, неприйнятно. Мама повинна дбати про маленьку дитину, тому що в цей період між ними виникає тонкий, але важливий духовний зв’язок. І якщо його розірвати, невідомо, якими будуть їхні стосунки у майбутньому.

Справа в тому, що раптово сталося відразу дві важливі події: чоловіка понизили на роботі. Слава богу, хоч не з його вини. Просто у підприємства, на якому він працює, почалися якісь свої внутрішні проблеми. У зв’язку з цим наш фінансовий стан відчутно похитнувся.

З іншого боку, мій начальник запропонував мені вийти раніше. Місце, про яке я давно мріяла, звільнилося, бо людина виїхала, але через величезну конкуренцію пізніше я б ніяк не змогла його отримати. Довелося погоджуватися. А двоє працюючих батьків та немовля – комбінація практично неможлива.

Довелося звернутися по допомогу до мами. Вона досить молода як для свого статусу бабусі. Тож навіть з такою маленькою дитиною може легко впоратися. Тим паче, власна онучка.

Мама моя мешкає недалеко, але треба своїми ніжками пройти кілька дворів. І таксі не викличеш, і йти не так уже й мало для жінки її віку. Але що вдієш?

У той момент, коли я просила маму доглянути свою онучку, я була сильно на емоціях. Вся ця історія з роботою чоловіка, з перерваним декретом і так далі вивела мене з колії. Ну і ось, я, щоб уже напевно досягти позитивного результату, запропонувала мамі оплачувати її час. Невелика сума разів на місяць, так би мовити, за працю.

І вона погодилася! Я в глибині душі сподівалася, що вона мене зрозуміє. Адже, по-перше, няньчити рідну онучку – це вже велика радість, хіба ні? Та й сама вона мені про це говорила. А по-друге, мене у дитинстві теж відправляли до бабусі. Тільки не так рано. Та й везли мене до села: на літо, подалі від друзів та міських зручностей.

Мене просто якось здивувало, наскільки легко та швидко мама погодилася брати гроші з рідної людини. Адже вона розуміє, що мені довелося вийти на роботу, зокрема, через брак коштів. Як так можна поводитися з рідною дочкою? Звичайно ж, це зовсім не ті гроші, які ми з чоловіком витратили б на няньку. Ми цікавилися, то це зовсім інший рівень. Я сказала б, космічний.

І все одно, якось безсовісно виходить. Розповіла чоловікові – він відповів, що не влізатиме в цю ситуацію. Допомагає і допомагає, мовляв, невеликі гроші. Та ось тільки гроші зайвими не бувають. Це я у нас у родині головний економіст. Та й моя мама чоловікові хто, теща? Ось йому і по барабану на її ставлення до мене.

Коли я обережно висловила матері своє невдоволення, вона відповіла, що, мовляв, я сама запропонувала платити за її допомогу. Крім того, пенсія у неї не надто велика, і все таке. Ну, а далі у нас навіть стався невеликий конфлікт.

Я поцікавилася у неї, як мені бути з нею у майбутньому? Коли вона стане слабкою, мені теж її доглядати? А хто це сплатить? Чи одразу віддати її в будинок для людей похилого віку?

Ви не подумайте, я не така зла, просто питання в контексті нашої розмови були правильними. Ну ось, а вона образилась і пішла. Хоча, як я розумію, вона просто не мала, що відповісти.

І все б нічого, насправді. Сперечалися ми з нею вже не вперше. Ось тільки зараз це вийшло дуже не доречно. Бо сидіти з онуком мама більше не хоче. А на няню у нас самі розумієте, грошей зовсім немає. На всі мої прохання мама відмовляється. Не зважає навіть на те, що це її рідний онук. Що робити в цій ситуації?

Чоловік сказав, що я маю все втрясти буквально сьогодні-завтра. Інакше на роботу більше не вийду. А це означає, що моя кар’єра плакала. Як мені тепер бути? Порадьте, будь ласка, хоч щось. Важливі речі стоять на кону.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.