Коли Захар повідомив мені, що розійшовся з Уляною, я мало не розревілася. – Як можна було таку дівчину профукати? Захаре, таких більше немає. Я взагалі дивуюся, що в наш час батьки ось так виховують своїх дітей. – Справа в тому, що в Уляни ніколи не було хлопців. І вона відмовила моєму сину жити разом до шлюбу. – Перед тим, як женитися, я повинен переконатися, що вона хороша жінка і гарна господиня.
Коли мій син Захар познайомив мене зі своєю дівчиною Уляною, вона мені дуже сподобалася. Уляна була з повноцінної родини, з вищою освітою, працювала на престижній посаді, неймовірно культурна, вихована, спокійна. Мало того, ще й з консервативної родини.
Батьки виховали в дочці найкращі якості. Якось вона приносила мені пиріг, який вона спекла, я ще й була здивована, що така юна особа настільки гарно вміє готувати.
Словом, Уляна розповідала, що батьки суворо її виховували. До 20 років вона ні з одним хлопчиком навіть не зустрічалася. Захар мій був її першим хлопцем, у них навіть не було ще “стосунків” – все після весілля, говорила Уляна. То ж не дивно, що коли Захар став просити її жити разом без шлюбу, вона відмовилася. Сказала, що стане жити з ним тільки коли стане законною дружиною. Адже вона не іграшка, якою можна пограти і потім викинути, запримітивши іграшку краще.
Син же мій, довго не думаючи, розійшовся з Уляною. Я була не в собі від цієї звістки. Адже Уляна була найкращою кандидатурою для нього. Таких дівчат дуже важко в наш час знайти.
Мало хто буде настільки вихованим і високо-моральним. Думаєте, Захар оцінив це? Ні, не оцінив. На думку мого сина, потрібно пожити з дамою трохи перед тим, як на ній одружитися. Ну хіба не телепень мій Захар?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
