fbpx

Коли Златуні виповнилося чотири місяці, Валерія Олексіївна зайшла до нас вчетверте. Звичайно, в такому віці дитина вже упізнає знайомих і незнайомих людей. Знайомим мило посміхається. І ось Донечка переплутала свекруху з лікаркою, бо та теж була в білій кофті, і розплакалася навзрид. Відтоді ставлення мами Євгена до онучки кардинально змінилося

З матір’ю мого чоловіка Валерією Олексіївною у нас були цілком стерпні відносини. Вона до нас особливо не втручалася з порадами, а я до неї ставилася з повагою. Все-таки вона виховала для мене чоловіка Женю добрим, турботливим і відповідальним. До того ж, жили ми окремо, наше особисте життя ніхто не контролював.

Через деякий час у нас з Євгеном народилася Златочка. Я дуже раділа донечці і хотіла, щоб бабусі й дідусі якомога частіше відвідували мене з дитиною. Мої батьки відвідували нас із завидною регулярністю. Свекор постійно у рейсах, він Златуню знав тільки по фотках, а свекруха теж якось не знаходила час на візити. У підсумку вона була у нас всього разів зо три і то, коли Златка тільки народилася.

Коли Златуні виповнилося чотири місяці, Валерія Олексіївна зайшла до нас вчетверте. Звичайно, в такому віці дитина вже упізнає знайомих і незнайомих людей. Знайомим мило посміхається. І ось Донечка переплутала свекруху з лікаркою, бо та теж була в білій кофті, і розплакалася навзрид. Я насилу її заспокоїла.

Потім мама чоловіка знову спробувала взяти дитину на руки. Але Златка зайшлася ще голосніше.

– Якщо ти мене так не любиш, то я до тебе більше ходити не буду! – відповіла Валерія Олексіївна і поспішила розпрощатися. Навіть від чаю відмовилася.

Я була вражена її поведінкою. Начебто доросла жінка і має вже розуміти, що дитина просто злякалася майже незнайомої людини.

Тепер вона взагалі перестала питати про Злату. Начебто її не існувало. Головне, Жені свекруха дзвонила щодня і уточнювала, як там у нього справи. Ні я, ні внучка її не цікавили.

Чоловік мій спробував пояснити своїй мамі, що дитина просто злякалася, адже не звикла до неї. Треба було частіше заходити. Але та відповіла щось не зовсім адекватне, тому що чоловік навіть відмовився мені передавати її слова.

Так тривало півроку. Потім приїхав з вахти з Європи свекор і вирішив відсвяткувати свій ювілей. Запросили всіх родичів. Ми теж приїхали повним складом. Як же неприємно мені було дивитися, як свекруха гралася і спілкувалася з внуками від інших своїх дітей, а до Златки навіть не підійшла! Тільки передала дитині мовчки гостинець,якийсь дешевий. І то, коли ми вже йшли. Від такої поведінки навіть її син був обурений. Ось як тепер напоумити свекруху? Навіщо вона ображається на немовля?..

Мені здається, така поведінка дорослої свідомої людини – це ненормально. Тим паче, рідної бабусі.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page