Колись я дивилася на свою бідну матір, яка ледве зводила кінці з кінцями з моїм ледачим вітчимом і думала, що я так жити не буду. Тому я не робила наголос на навчанні, а посилено ходила з подружками в “круті” місця, де збираються компанії багатіїв. Це і ресторани, і нічні клуби, і турбази. На крутизну, типу морських готелів, грошей не вистачало, тому шукали те, що простіше на свої копійки, в надії, що розкрутимо когось.
Словом, так і вийшло, причому несподівано, без особливого наміру. Наша щаслива подруга виходила заміж за заможного чоловіка, а на весіллі були хороші варіанти хлопців. Так я і познайомилася зі своїм чоловіком. Хоч у нього і не свій особистий бізнес, але займав високу посаду на ринку будівництва. А я в свою чергу могла запропонувати йому себе – красиву і молоду, адже різниця у віці у нас в 9 років, не так вже й мало. Він одного разу вже був одружений, добре, що дітьми не обзавівся.
Дурна я тоді була, адже мій наречений за мною не так вже й доглядав. Просто сприйняв мене як його майбутню господиню і матір його дітей, запропонував заміж, я і пішла. Мене, правда, обурила його фраза з фільму: “Я старий солдат і не знаю слів любові!”. А я їх хотіла – ці слова. Навіть “я тебе люблю” він мені говорив всього раз 5 в житті, і то після своїх численних зрад, щоб виправдатися.
Це спочатку мені здавалося життя казкою, коли з ним на курорти за кордон їздила, а потім він посадив мене з дітьми і проживав життя самостійно, благо, що грошей тоді було багато.
Поки я сиділа вдома, вирішила освоїти якусь професію. Чоловік був проти, але все ж я навчилася робити професійний манікюр, складні зачіски на довгому волоссі.
Додому приходили клієнтки, при чоловікові я їх всіх називала подругами, але йому їх візити не подобалися, адже він знає моїх справжніх подруг. За це я часто отримувала, мовляв, за брехню і за те, що тягну в будинок чужих людей. Він мене міг вдарити, і сильно кричав, принижував, дітей лякав. Я навіть намагалася стриматися, не плакати, щоб не засмучувати дітей ще більше.
Як не дивно, моя улюблена пора була, коли він йшов у загул на пару днів. Тоді я могла заробити собі на кишеню, адже мій багач давав мені гроші тільки під звіт! Багатий, але жадібний. Зате є велика квартира і машина, навіть у мене, щоб дітей возити. Але якщо вдуматися – це все золота клітка, потрібна і мені і дітям, в якій нас тримав глава сімейства. Так, терпіла я всі його зради і тому подібне, тому що піти мені було нікуди.
Ту подругу, яка вийшла тоді заміж, чоловік викинув на вулицю з дитиною без нічого, тепер я їй та її дочці нишком допомагаю. Вона живе зараз в гуртожитку в повній убогості, за аліменти чоловіка з його сірої зарплати. Ось і вся любов.
Але тепер багато що змінилося. Рік тому мій чоловік з двома друзями з роботи їздили на риболовлю, напилися там, його друг випивший сів за кермо, зачепили машиною велосипедиста і врізалися в стовп. Мій чоловік сидів на передньому пасажирському сидінні і йому попало більше всіх, лежав довго з переломом ноги в лікарні, навіть операцію робили.
У одного водія неприємності, вигнали з роботи, ще й велосипедисту круглу суму заплатив. У мого теж все погано, як співучаснику. Поки лежав в лікарні, йому знайшли заміну, а чоловіка взагалі хотіли звільнити, але пошкодували, понизили за посадою – пошкодували сім’янина. А на цій посаді треба багато ходити по об’єктах, а він сильно кульгає, з паличкою поки ходить, ну який з нього працівник?
Ось тоді я і вийшла на роботу, а чоловік вже і не пручався. Сестра подружки взяла мене в свій салон краси з гарною оплатою, адже я старанна дівчинка. Ще й підробітками не гребую і на дому у клієнток красу наводжу, попит на мене великий. А ось у чоловіка в цьому році стало ще гірше – його звільнили. Через епідемію штат потрібно було скоротити, ось він і влетів, навіть на своїй невисокій посаді.
Ось так, бумеранг прилетів. Поки тихо сидить і скиглить в кутку, шукає роботу , а я ходжу і зловтішаюся. Хочеться тепер як він гуляти, і йому ж за це ляпаси давати. Але більше мені хочеться розлучитися і відсудити все у нього. А що? Тепер я утримую всю сім’ю, маю право. А він нехай починає все з нуля. Мені хочеться йому віддати за минуле. Або треба знайти в собі сили забути все це? Може він тепер змінитися і все зрозуміє? А якщо знову круто влаштується і почне все спочатку? Не знаю, як правильно вчинити.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – simya
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
