Брат з дружиною і дітьми жили у моєї мами. І щороку, в травні, у сім’ї брата було свято – мама їде жити на дачу, до пізньої осені.
У мами є собака – Федька. Зазвичай мама забирала Федьку з собою. Але собак зовсім старенький став – п’ятнадцятий рік йому йде, для собаки це вже похилого старість. А нині Федька залишився вдома, під наглядом мого молодшого брата і його дружини, невзлюбивши Федька з першого погляду.
Не знає Оксана, що в чужий монастир зі своїм статутом не ходять, і дуже образилася на відповідь мами:
– Він – член моєї сім’ї. Ти ж нікого зі своїх родичів в старості НЕ поведеш? Чому я повинна?
Так ось, мама поїхала, Оксана одразу розцвіла – кілька місяців жити без нагляду ненависної свекрухи, що ж може бути краще? Так, Оксана вважає, що моя мама її спеціально нищить, але, чомусь, так і продовжує жити в маминій квартирі, навіть не рухаючись з приводу знімання або іпотеки.
Мама забула банки вдома. Вона попросила сина привезти їй забуту сумку.
– Мамо, чому я? – закотив очі брат.
– Ти – головний їдець! Як лечо банками навертати – ти найперший. А як банки відвезти, то чому я?
– Мене Оксанка з’їсть і не подавиться, ти ж знаєш. Юльку попроси, – відмазався брат.
Мама подзвонила Юльці, тобто мені, і мен вже наказала. Я трохи не розуміла маму – все одно вони їй знадобляться не скоро. Але ось їй потрібні були ще вчора. Я зітхнула, викроїла вільний вечір і поїхала до брата за банками. Я планувала поєднати приємне з корисним: і банки мамі відвезти, і в лазні у мами попаритися зі своїм сімейством.
До брата вирішила піднятися одна, сумка, я сподівалася, що не дуже важка – впораюся. Зайшла в під’їзд і обімліла: між першим і другим поверхом, біля батареї, була обладнана лежанка. І спав на лежанці Федька. Учув знайомий запах, а може – почувши знайому ходу, Федька спробував радісно замахав хвостом. Сил встати на лапи у нього не було.
– Федір Іванович, а ти як тут? Підемо, віднесу тебе додому.
Я акуратно взяла на руки щупленький тільце пуделя і піднялася на третій поверх. Постукала я ногою, каюсь – руки були зайняті. Відкрила мені Оксана. Побачивши Федька у мене на руках, вона роздратувався:
– Ти навіщо сюди цю шавку принесла? Поверни назад, де взяла! Він паскудить! У квартирі смердить! І взагалі, раз така жаліслива, до себе забирай!
Вона виставила в під’їзд сумку з банками і зачинила двері. Я забрала Федька в машину, потім повернулася за банками, паралельно дзвонячи мамі.
– Як – в під’їзді? Вигнали? Безсоромні! Залишила їм найдорожче. Не треба мені банки, я сама заберу, ввечері приїду. Візьми поки Феденька до себе, приїду – заберу! – мама плакала від жалю до Федька.
Мама, приїхавши, насамперед виставила Оксану. Брат спробував заступитися за дружину:
– Мамо, ну куди ми підемо? Проти ночі? Подумаєш – собаку в під’їзд переселили, що не на вулицю адже!
– Куди ви підете? Так он – в під’їзді лежанка лежить, там і розташуйтеся! Ви живете в моєму домі, ні копійки не сплачуючи ні за що! На всьому готовому! Я просила про одне – доглянути за собакою! Твоя дружина його вигнала з мого дому! Ось буде у вас своя квартира – робіть що хочете! – кричала мама.
– Вам що, собака дорожче онуків? Раз так, то ви їх більше і не побачите! – обурювалася Оксана, що не бачила за собою ніякої провини.
– Нічого страшного, якщо ти так вирішила – так тому і бути. Зрештою, онуки у мене є не тільки від сина, – не піддалася мама на шантаж. – А вигнати чуже хворе стару тварину з чужого-же вдома – не дуже шляхетний вчинок.
Звідки я все це знаю? Так брат з Оксанкою і дітьми до мене припхалися. З порога почали:
– Нас через тебе твоя ненормальна мати вигнала, знімати у нас грошей немає. Так що жити ми будемо в тебе!
Так-так, на думку Оксани я повинна була забрати собі Федьку або здати в притулок. А не дзвонити мамі. Я їх теж не пустила – навіщо мені такі нахабні родичі. Але їм допомогла – подзвонила однокласниці колишньої, у неї кімната є в гуртожитку, і брату з дружиною пощастило – вона виявилася вільна.
Ще вдалося домовитися про відстрочку платежу за оренду. Тільки, здається мені, своїм дзвінком я підклала однокласниці свиню. Хоча, можливо, я і помиляюся.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
