Кум прийшов до нас ближче вечора, і попросив мого Івана йому допомогти. Потрібно було на три дні поїхати з ним до Польщі. Гроші ніколи зайвими не бувають, тим більше в наш час. Я спакувала Івану деякі речі, напекла пиріжків і перехрестила на дорогу. А потім без зайвої думки лягла спати. Цю ніч я не забуду ніколи. Як соромно перед сусідами було. Благо ми через рік в інше місто переїхали.

***

Прокидаюся серед ночі від того, що хтось сидить у мене на ліжку. Дивлюся – а це мій чоловік з якоюсь палкою в руках. Злющий, аж кипить.

Я від переляку слова промовити не можу. У кімнаті темно, ніч і чоловік з чимось в руках. Є від чого дар мови втратити.

– Вставай, каже мені Іван таким голосом, що провалитися крізь землю хочеться.

Встаю, йдемо до вхідних дверей. Бачу двері де замок – все виламано. Двері у нас дерев’яні в той час були.

Виявляється Іван з кумом впоралися раніше і замість обіду повернулися вночі. Ключа у нього з собою не було, каже забув дома. Почав він стукати. Я не відкриваю. Каже, що стукав довго і сильно, а потім не витримав, розбудив сусідів і взяв у них лома, щоб зламати двері і зайти в квартиру.

Поки він лупив по дверях ломом я спокійно спала в дальній кімнаті. Я взагалі дуже міцно сплю.

Прокинувся весь під’їзд, а я хоч би що. Нарешті він виламав двері і зайшов.

Вже не знаю, що він думав побачити в квартирі, але побачив тільки мене.

Розлютився Іван – не те слово.

– Що сусіди тепер подумають? Що ти гуляєш, а я за тобою стежу? – сичав він.

Я мовчала. Ну що мені було відповідати. І винна і не винна.

На наступний день всі сусідки поглядали на мене багатозначно, а сусіди недвозначно натякали, що вони ще ого-го-го. Хоч табличку собі на лоб прибий.

Ну не поясниш же кожному, що я просто міцно сплю. Та ніхто й не повірить. Так і закріпилася за мною слава жінки “легкої”.

Добре, що через рік ми переїхали жити в інше місто, а то сил просто не було терпіти косі погляди місцевих дам і натяки чоловічого населення.

Плітки про мене поширювалися найбезглуздіші. Я навіть пишалася собою спершу. Яка я незвичайна!

Після цього випадку Іван мене не ревнує. Хоч щось добре з цього вийшло!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!