Купили мої батьки квартиру двокімнатну ще у 1988 році. У 90-ті ми звідти переїхали, а у квартиру заселилися моя бабуся Ніна. Вирішила із села у місто махнути. І квартиру навіть на неї переоформили мої батьки. А була у моєї бабусі ще одна онука, моя двоюрідна сестра Валентина. Вона вийшла заміж і жити молодій родині було ніде.
Добра душа, бабуся моя вирішила дати Валентині з чоловіком і двома дітками. На початку двохтисячних, почуваючись вже не дуже, бабуся з моїми батьками вирішила подарувати цю квартиру мені, так і вчинили!
А Валентина продовжувала весь цей час жити з бабусею Ніною, у цій квартирі. У 2012-му бабуся моя відійшла в інший світ.
Іот після цього моя сестричка, знаючи про те, що квартира, яку колись купили мої батьки, належала нашій спільній бабусі, але не знаючи, що вона переписала її на мене майже 10 років тому, і запитує, а яка частина квартири у спадок перейде саме їй?
Почала Валя вже якісь документи збирати. Тільки потім дізналася, що момент уже втрачено!
Як вам такий поворот? Валентина ні сама зі мною не спілкується, і своїм дітям заборонила спілкуватися з моїми дітьми. Самі вони з чоловіком переїхали на орендоване житло, адже все життя вони жили на всьому готовому, приспівуючи, ні про що не турбуючись.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, ibilingua.com
