Дочка Сергія Юрійовича, Вероніка, жила разом з чоловіком в квартирі свого батька. Йому вона дісталася в спадок від матері. Була старенька, не зовсім доглянута, але така рідна Сергію. А ось молодим вона абсолютно не подобалася: старий інтер’єр, незручний район і безліч неприємних сусідів. Вони називали її «Халупа» і мріяли, як поліпшать свої житлові умови. За матеріалами
А ось Сергій Юрійович свою квартирку дуже любив. Він пам’ятав, як всі раділи, коли мамі її виписали на заводі. Як купували меблі і стінку для книжок. Одним словом, кожен бачив в цій нерухомості щось своє. В один прекрасний день Вероніка прийшла з Дімою в гості до батька і почала свою розмову. Вона підійшла здалеку, попросила прислухатися до їх прохання і підбадьорливо подивилася на Діму.
Зять з розумним виглядом почав віщати тестю:
– Ваша квартира вже своє віджила. Вкладатися в ремонт ми сенсу не бачимо. Давайте ми краще продамо цю «Халупку» і купимо квартиру в нормальному новому будинку.
– Але ж цієї суми не вистачить! – заперечив Сергій Юрійович.
– Звичайно не вистачить. Однак можна взяти кредит в банку. Тоді все має бути добре.
– Кредит взяти – справа не хитра, але ж його ще виплачувати треба! – заперечив тесть.
– Тату, ти не хвилюйся! – запищала Вероніка. – Зараз у Діми дуже хороша робота є. Він точно зможе виплатити кредит. Все буде добре!
– Ага! Добре! – відповів Сергій Юрійович. – Ти кредит на телефон доплатити не могла, довелося мені цю пропащу справу закривати.
– Це було давно, я зараз серйозно до подібних речей ставлюся! – заперечила дівчина. – Тут ще одна справа. Можеш за нас поручителем виступити? Адже без поручителя кредит не дадуть …
Сергій Юрійович уважно подивився на зятя, потім на дочку. Почухав долоні і сказав:
– Загалом так! Знаю я ваші кредити. Не подобається вам старенька квартира – це не привід сваритися. Я її продам, додам свої заощадження і купимо вам квартиру в новобудові. Щоб було, як хочете ви. Треба буде, сам візьму кредит і буду його виплачувати. Не звикати. А ви вже за свій рахунок робіть ремонт в своєму новому житлі. Йде ?!
Зять від обурення прям схопився.
– А чого я повинен ремонт у вашій квартирі робити ?! А якщо ви мене через рік виженете геть, хто мені тоді гроші віддасть ?!
– Ого, як ти заговорив! – скипів Сергій Юрійович. – А ти на кого збирався нову квартиру прописувати? На себе, чи що?
– Ні! Не тільки на себе! – відповів Діма. – Ще й на Вероніку.
– Гаразд, тату! Ми тебе зрозуміли. – відповіла Вероніка і молоді пішли. З тих пір вони не дзвонять і не заходять до батька. Навіть з днем Наpoдження не привітали. Сергій Юрійович уже і сам задумався: може неправильно вчинив. Ось якби пішов на поступки, жили б далі великою щасливою родиною…
Фото ілюстративне, з відкритих джерел