Мені 40 років, а моїй Миросі 39. Ми вже давно разом, сину 18 років. Женя вчиться в іншому місті тому з нами не живе, і, як він сам сказав, вже жити не буде.
Моя Мирося не погана дружина, працює в супермаркеті, готує смачно, дома завжди порядок, але одне мене турбує, немає такої романтики, як було колись.
Квартира, в якій ми живемо, моя і ось мені спала на думку одна ідея: для чого мені в домі сорокарічна жінка, якщо може бути й молодиця, яка мила оку. В мене вже є син, якого я виховав і поставив на ноги. Мирося виглядає старо, друзі часто мені це говорять, раніше я їх не слухав, а зараз аж задумався? це правда, я виглядаю набагато краще.
Недавно моя дружина прихворіла і мені довелось робити всі хатні справи самому. Що я вам скажу, це не так важко, як всі говорять. Пральку включив, робот пилосос сам їздить і роботу виконує, посудомийна машина миє, мультиварка їсти готує…
Після цього дня я й сам задумався, а для чого мені вже не молода дружина, я сам впоратись можу.
Для потіхи є молоді та красиві дівчата. Мені в офісі не одна хвостом крутить, тому з цим проблем не буде.
Все своє майно (квартиру, машину) я оформляв на батьків, тому залишусь при всьому своєму. Навіть аліменти не потрібно платити, син вже повнолітній.
Можливо це вам здасться дивним, але я жалію, що одружився. Треба було просто “на віру” як багато моїх друзів, і зараз би не було ніяких роздумів.
Мені лише сорок і я не хочу продармувати зі зморшкуватою дружиною все своє життя. Я просто хочу бути щасливим та коханим, хіба я багато прошу.
Для себе я все вирішив, хочу почути і вашу думку. Можливо є тут чоловіки, які поділяють мою думку, або ж дадуть відповідь на питання, яке мене мучить: для чого тримати в домі сорокалітню жінку, коли всі функції виповнені?
Артем
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалась стаття, поділіться з друзями на facebook
Недавні записи
- Вже було назначено дату весілля, ми з Лесею вирішили побратися 25 листопада. І раптом батько запрошує мене в ресторан на вечерю, сказав, аби я прийшов сам для серйозної розмови. Виявляється, в моїй родині є таємниця. І як тепер бути – я не знаю. Батько хоче вписати його у спадок
- Коли всі гості розійшлися до мене на кухню зайшла свекруха і давай усіх наших друзів хвалити, а ось на мене “болото лити”. – Ти себе взагалі в сукні хоч іноді бачиш? Ти ж жінка! Та на Маринку любо глянути! – З того моменту зчинилась “буря”. Навіть не знаю, чим би все це закінчилось, якби не втрутився чоловік. Тепер Олена Василівна чекає від нас вибачень. – Ну-ну, побачимо ще, до кого ви звернетесь, коли потрібно буде з Вікусею посидіти!
- В неділю мама нас усіх запросила до себе на піцу. Ми сиділи, багато розмовляли, але згодом я помітила одну “цікавинку”. Річ у тім, що мама ставитися до моєї доньки так, як ставилася до мене в дитинстві. – Любі мої, ходіть сюди з книжечкою і по черзі покажете мені, як ви читаєте!, – сказала вона моїм племінникам. – Розумнички! Ви заслуговуєте на гарні подарунки від Миколайка, – сказала вона їм. А моєї Емілії для неї ніби й не існувало, хоча в тої чимало талантів!
- Коли чоловік вже був лежачий, наша дочка єдине чим допомогла, так це купила ортопедичний матрац. При першій же можливості Леся наголошувала на його ціні. Грошима на лікування скидалися всі, окрім рідних дітей, але я мовчала. І ось вже який час, як мого Гриші не стало. Матрац цей чищенню не піддавався, тому я його відправила на горище. І ось коли я Лесі пожалілася на спину, та мені сказала його зняти і лягати спати. Певне таких дітей, як в мене, ні в кого нема. Сльози так і линуть через обіду!
- Поки мама ходила з Дмитром Павловичем на каву, чи в театр і кожен платив сам за себе, я була спокійна. Але місяць тому моя майже сімдесятилітня мама вмовила “коханого” поїхати на екскурсію до Польщі. Той грошей не мав, і мама не придумала нічого кращого, ніж оплатити тур самостійно. Брат просто сміється, і каже дати мамі спокій, але я бачу, як той чоловік її просто використовує. Коли вона залишиться без копійки, хто її доглядатиме?