Леся всю ніч через цю ситуацію лила сльози, а я не розумів, що маю зробити, щоб її захистити. Я знав, що мама прокидається дуже рано, тому прокинувся ще раніше, і пішов на кухню, щоб раз і на завжди вияснити причину цих сліз. Перше, що мама мені сказала, було: “Гіршої дружини в наш дім ти привести не міг. Такої немає!”
Недарма кажуть старі люди, що молоді мають жити окремо від батьків, адже на кухні має бути лише одна господиня. Ми були ще студентами, коли вирішили одружитися. Коли стало питання де ми житимемо, то мої батьки привітно запросили нас до себе, тому що у них була велика квартира.
Я був завжди впевнений у тому, що чоловік повинен приводити до своєї оселі дружину, а не навпаки. Але я й не міг подумати, чим це закінчитися. Спочатку все було просто чудово, але потім моя мати почала прискіпуватися до моєї дружини.
Це виявлялося у кожній дрібниці. Мати вчила її прати, мити посуд, прасувати сорочки і навіть чистити картоплю. Батька весь час дошкуляв моїй дружині тим, що та погана господиня і неряха. Леся плакала ночами в подушку, а я не знав, як їй допомогти, тому вирішив поговорити з батьками.
Мати почала вимовляти мені, яку погану дружину я собі вибрав, але я відповів їй, що мене все влаштовує. Я вирішив поговорити з батьком, але він мені відповів, що мати господиня вдома і їй видніше.
Я зрозумів, що нам треба з’їжджати від батьків. Коли я озвучив цю думку своїм рідним, то вони мені заявили, що якщо я так зроблю, то вони припинять зі мною будь-яке спілкування. Однак я хотів зберегти свій шлюб, а крім цього я розумів, що моя мати просто виживає Лесю зі своєї квартири.
Я перевівся на заочне відділення і влаштувався на кілька робіт, щоб утримувати сім’ю. Моя дружина здобула диплом і теж вийшла на роботу. Ми почали рухатися кар’єрними сходами і нам вдалося накопичити потрібну суму на покупку квартири. Зараз ми почали замислюватися над тим, щоб стати батьками. З того дня, як ми з’їхали від батьків, вони перестали зі мною спілкуватися.
Однак ще на зорі нашого сімейного життя з моєю дружиною я зрозумів, що ми з нею опора один для одного і зможемо подолати будь-які труднощі, якщо триматимемося разом.
Я й дня не пожалкував, що тоді не послухав своїх батьків. Зараз ми з Лесею нікому і нічого не зобов’язані, тому що ми досягли лише завдяки тому, що дуже хотіли зберегти свою сім’ю!
Фото ілюстративне
