Лукашенко мав ввести війська до України 21 березня: що змінилося. Рішення про наступ загалом залежать не від Лукашенка, а від Путіна.
Невизнаний президент Лукашенко мав ввести війська до України 21 березня. Все було готове за трьома напрямками. Проте щось змінилося.
Про це в інтерв’ю “Обозревателю” повідомила білоруська блогерка та опозиціонерка Тетяна Мартінова.
“Він повинен був ввести їх 21 березня зранку, мав бути наступ. Все було готове за трьома напрямками. Стояли колони. Я про це всіх попередила, щоб люди розуміли, як поводитися.
Але о 2-й годині ночі щось змінилося і колони почали різко розсмоктуватися. Напередодні був саботаж низки полковників, які виступали проти наступу, бо нічого не готове. Можливо, хтось щось доніс”, — розповіла Мартинова.
Вона також додала, що рішення про наступ загалом залежать не від Лукашенка, це вирішує Генштаб та Міністерство оборони, яке підпорядковується Путіну.
“Але ми повинні розуміти, що він поки що сидить на своєму місці і певним чином у разі якогось потрапляння до нього інформації може вплинути на ситуацію”, — підкреслила Тетяна Мартинова.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Коли молодша дочка Лариси кинула “квіточку” з полунички мені прямо на дизайнерські штори, я ледь не луснула від злості, і відразу ж зробила зауваження і мамі і дитині. Як-не-як, а Софійці вже два роки минуло, елементарне вона повинна знати. Сестра чоловіка на мене сильно образилася, і коли взувалася сказала, що з таким ставленням до її дітей, нам Боженька ніколи своїх не дасть
- Відразу ж після весілля невістка взялася керувати. Надумала воду в хату провести, потім ванну кімнату облаштувати. Я їх переконувала до останнього, що в селі цього не потрібно. Не слухали. Син наче очманілий слухав дружину. Потім в рух пішли євроремонти. Я і тут я влізла. Закінчилося все тим, що я одна в хаті залишилася. Ви знаєте, мені так соромно за свій вчинок перед сином і невісткою. Я б хотіла все повернути, але вже пізно
- Свекор сидів в дальній кімнаті з газетою в руках. Я ж прийшла і сказала, що сідаємо за стіл. Він так на мене дивно подивився, і нічого не відповів. Потім свекруха його гукнула – тишина! І вже після цього вона попрямувала в кімнату, щоб особисто йому сказати, що “його величність” можуть йти до столу. Коли ми були наодинці з Андрієм, я його спитала, чому тато так дивно сьогодні поводиться, а він відповів, що це не сьогодні, а все життя так
- На Трійцю був день народження в онука. Ми з чоловіком прийшли гонорово, з конвертом, а ось свати подарували аж коробку цукерок. – Дай Бог, щоб наступного року було легше, і ми купимо подарунок за два роки. – І це в них такі балачки повторюються з року в рік. Але через тиждень я дізнаюся, що вони зі сватом купили собі нову плазму. І ці “бідні взяли її не в кредит, а повністю розрахувалися. Ось так себе треба любити. Мені б соромно було на їм місці
- Різними способами я досягла його згоди і вийшла на роботу, залишивши дворічну дочку під опікою няні. Катерина була в минулому вихователем дитсадка і мала трьох онуків. Розповіли про це доньці, думали, що потішимо її, але вона сказала, що без няні Каті вона нікуди не поїде