fbpx

Люба, ходи сюди! Я з батьками по скайпу розмовляю. Привітайся. Вони ж скучають!, – раз, а то і два в тиждень Роман заставляє мене дивитися на обличчя, яке я просто терпіти не можу. Скільки разів я просила його не заставляти мене. – Якщо ти не поважаєш моїх батьків, значить не поважаєш і мене. Я ж то до твоїх нормально ставлюся. – Ну звісно. Мої живуть за сто кілометрів, і бачимось ми не так часто

Люба, ходи сюди! Я з батьками по скайпу розмовляю. Привітайся. Вони ж скучають!, – раз, а то і два в тиждень Роман заставляє мене дивитися на обличчя, яке я просто терпіти не можу. Скільки разів я просила його не заставляти мене. – Якщо ти не поважаєш моїх батьків, значить не поважаєш і мене. Я ж то до твоїх нормально ставлюся. – Ну звісно. Мої живуть за сто кілометрів, і бачимось ми не так часто.

Мій чоловік в дуже тісних стосунках зі своїми батьками. Роман телефонує їм кожні два дні, щотижня розмовляє по скайпу по годині, все їм розповідає і про себе, і про мене, і про нашу “сім’ю”. Я навіть не можу назвати нас сім’єю адже, це не він і я. Це – він, його мама, тато, а потім вже я.

Вони живуть не так далеко від нас, нічого не роблять, і мінімум раз на місяць до нас приїжджають. Мати жінка владна і хитра. Всі в будинку танцюють під її дудку, але ніхто не помічає або не хоче цього помічати.

За 10 років відносин з Романом, у нас з нею особисто виникали конфлікти і чоловік завжди був на її боці. Так десь я перегинала палицю, але тільки лише від того, що цієї дамочки було занадто багато в нашому житті. А я на самому початку відносин не поставила себе, прогиналася під її забаганки, так як була наївна, без досвіду, не знала як вибудовувати відносини з такими жінками.

Ми весь час лаємося з ним через них. Роман мене змушує з ними розмовляти по скайпу і телефону, тому що сама я не хочу цього робити. А йому ніяково перед ними, каже, що я створюю важку атмосферу в домі. Я з ним намагалася розмовляти, намагалася пояснювати, що можу сама проявляти ініціативу і спілкуватися з ними, і не треба мені це нав’язувати. Але він не вірить, каже “видно що, ти ніколи не хочеш. І взагалі я ж в хороших відносинах з твоїми, а ти так чиниш з моєю. Мені хочеться щоб всі жили в мирі, я не зможу бути з людиною, яка погано ставиться до моїх батьків. Уяви я постійно лаюся з твоєю сім’єю. Ти б хотіла зі мною жити?”

Але я не лаюся з його сім’єю… А мої живуть дуже далеко і він з ними особисто майже не бачиться, не спілкується, тільки скайп і тільки”.

Якщо чесно мене це вже так дістало, що я починаю думати про розлучення. А коли бачу їх усіх разом, мене просто починає нудити і я реально хочу втекти, тільки щоб не бачити батьків Романа і не чути їх голосу. Я навіть дітей не хочу через них. Просто як уявлю, що вони будуть вічно поруч крутиться, а якщо я почну обмежувати спілкування, то це будуть скандали. Як вони вже робили з онукою його молодшого брата.

Мати всюди лізе, все їй цікаво, все потрібно розповісти і показати, проявляти максимальний інтерес до її персони. А чоловік цього взагалі в упор не бачить. Просто не можу достукатися. Роман не розуміє, що його батьки – це його батьки, а не мої, і я не зобов’язана їх любити. Мінімум поваги (навіть не до них, а до себе) так, цього можна дотримуватися, але любити я не повинна.

Можливо я щось не так роблю? Поділіться, будь ласка, думками, своїми ситуаціями.

Хочу зауважити ще, що всі дівчата Романа і його брата мали погані відносини з матір’ю. Але він знову ж вважає, що проблема була в дівчатах, а не в ній.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page