Аня прокинулася раніше будильника, серце радісно раділо, в телефоні море смс. День народження – то ще свято. Джерело
Начебто вже за 30, а до цього часу адже якось підсвідомо чекаєш дива. Аня цей день вирішила провести вдома з подругами, випити винця, смачно поїсти і заспівати караоке, як в далекі 18 років.
Підскочивши ні світ ні зоря Аня взялася за підготовку. Подруги приспіли вже до обіду.
– Напевно зголодніли. Прийшли на запах. – сміялась Аня.
Дівчата сіли за стіл і почали вітати, раптом у двері подзвонили. Аня побігла радісна відкривати. Там стояв листоноша, він усучив їй конверт без зворотного адресата, на якому було тільки написано «З днем народження, Нюта». Серце Ані стислося.
Колись давно 5 років тому вона дуже любила одну людину, вони жили разом 3 роки, але він зрадив її. Саме він називав її Нютой.
– Що там? Що там? Відкривай. – раділи подруги.
Ані було не по собі. Лист щільний і товстенький. Що там такого? З тремтінням в руках вона розірвала конверт.
– Дорога Аня, пишу тобі я. Ти напевно дуже здивована, але я повинен це зробити. Я дуже винен перед тобою …
Аня читала лист і гірко плакала. Подруги оніміли і не знали як себе вести, що сказати і просто слухали. Дочитавши листа до кінця, Аня його завершила:
– Пам’ятаєш, колись давно ти любила коли я ховав від тебе подарунки, а ти радісна шукала. Я подумав, що і в цей раз ти з задоволенням відшукаєш свій подаруночок. Це карта скарбів. На кожному пункті відсутній шматочок карти. Як знайдеш бережи його, дуже тебе прошу. Твій Андрій.
Читайте також: Відбила хлопця у старшої сестри … І щаслива!
Аня розридалася ще голосніше, виявилося він пам’ятав все і навіть цю дрібницю. Аня пішла в кімнату і довго плакала. Подруги дали їй час. Стало зрозуміло, що їй треба поплакатись.
Через годину Аня вийшла з повною рішучістю відшукати подарунок. Подруги її підтримали і вирушили на пошуки скарбів. Весь день дівчата розгадували ребус і під вечір знайшли останній шматок карти і лист від її Андрія.
– Анечко, я знав, що ти впораєшся. Я завжди в тебе вірив. Ти зараз маєш бути обличчям до дитячого будинку, там живе тепер моя дочка
– Нюта. Її мати не стало при пологах. А я … я тяжко захворів і зараз коли ти читаєш цей лист, швидше за все, мене вже немає в цьому світі. Аня, рідна, прости мене будь ласка за всю ту біль що тобі колись заподіяв. Я вже розплатився сповна. Подбай, будь ласка, про мою дочку. Я більше нікому не можу її довірити і я вірю що ви полюбите один одного. Вона така ж як ти кмітлива, любить квача і без кінця лопає шоколад, вона …
Лист обірвалося. Анін серце забилося зі страшною силою. Вона зрозуміла, що на цій сходинці обірвалася і життя її коханого.
Сльози самі потекли по щоках. Аня підняла голову і побачила дитячий будинок. Гілки дерев немов привітно кивали їй у відповідь «так, так, це тут».
Аня зрозуміла, що більше її життя не буде як колись. Тепер у неї є дочка і вона її чекає. Як бути далі і що робити? Ані це тільки належить вирішити.
