Я ні їсти, ні спати не можу, просто у відчаї після візиту до моїх сватів! Я й в кошмарному сні такого уявити не могла і тепер просто місця собі не знаходжу! Та розповім по-порядку.
У мене одни син. Лелека 10 років не прилітав до нас з чоловіком, тому увіть тільки, які ми були щасливі, коли дізналися, що диво сталося і у нас буде дитинка! Народився хлопчик, назвали Богданчиком. Ріс нам на радість, добрим, розумним, здібним до наук.
Ми берегли його від усіляких навантажень і турбот. Чоловік навчив його всього необхідного в плані чоловічої роботи, ми намагалися не залучати сина до якихось важких справ, аби у нього завжди був час на ігри, навчання, спорт, зустрічі з друзями і свої інтереси.
Закінчив Богдан виш, працював в обласному центрі, там і познайомився з Маринкою. Вона виявилася з передмістя, з приватного сектору. Вона теж одна дитина в родині, у її батьків бізнес і великий особняк. І сталося те, чого я дуже боялася й не хотіла, а саме – синочок мій єдиний пішов жити в прийми! Я упевнена була відразу що йому там погано, але це переконалася вже наочно!
Люди добрі, сина мого рятувати треба! Я це на власні очі побачила! просто жах, інакше не назвеш.
Справа в тому, що погостювала у сватів на цих вихідних, вони самі мене запросили. Адже я недавно овдовіла і ще не оговталася, вони хотіли, аби я відволіклася, розвіялася, відпочила, поняньчила онучка. Але краще б я не їхала і цього не бачила! Те, як живе мій Богдан, просто ні в які ворота не лізе!
Щоб ви розуміли, о 6 ранку він на кухні підлогу мив вже, потім дружині каву варить і несе в спальню. Ввечері син посуд мив за всіма, а в обід борщ варив на вечерю! Невістка в цей час тільки дитиною і собою займається, роботи по дому взагалі ніякої не торкається!
Пилосос і швабру я теж побачила в руках синочка за ці вихідні. Я впевнена, що й на роботу він сніданки готує собі сам, і прасує собі сорочки сам, ніхто про нього тут не турбується, лише експлуатують! І знаєте, коли я свасі про це вчора так і сказала перед від’їздом, Раїса мені так і сказала:
– Він всього 25 тисяч гривень заробляє, їздить на машині, яку ми подарували, на відпочинок за наші кошти. Має ж щось ще в домі робити!
Я ледь дар мови не втратила. Навіть не знайшлася, що відповісти, бо тільки негативні слова були на думці. Але я мудра людина і нічого не сказала, щоб не нашкодити синові. До них я більше не поїду, це зрозуміло, буду бачитися з онуком, коли вони до мене в гості інколи заглядають.
Але я тепер тільки про одне й думати тільки можу: як мені порятувати свого дитину??? Буду всім безмежно вдячна за будь-які добрі поради! Всім миру й добра, дякую за увагу.
Автор – Олена М.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.