Ми живемо в невеличкому районному центрі, тому свою майбутню сваху я добре знаю.
Майбутня сваха мене ще на подвір’ї церкви зустріла, і попередила, що ближче вечора заскочить на серйозну розмову. Як сказала, так зробила. – Як на мене, ваша Наталка зовсім не підходить моєму синочку. І взагалі, мені дуже не подобається, як ви його називаєте!, – з порога виголосила Іванка.
У нас з нею сталася дуже дивна розмова. А точніше, це була навіть не розмова, а монолог. Іванна прийшла до мене, щоб поговорити про наших дітей.
Я її сина, Валерія, називаю “напів зять”. Але не треба думати, що я хочу образити свого зятя. Ні, просто я його так називаю жартома. А він на мене не ображається.
З моєю донькою Наталкою вони живуть разом уже три роки, але вони досі не одружені.
І ось прийшла до мене мама Валери і каже:
– Та моєму синочку взагалі не підходить така жінка, як ваша дочка!
Я дуже здивувалася, коли почула цю заяву. Моїй доньці лише 27 років, а її синові – 34 роки.
А коли сваха так говорила, можна було подумати, що якась доросла тітка обкрутила її маленького синочка.
Іванка звинуватила мене в тому, що я виховала погану дочку, бо вона живе із чоловіком без оформлення шлюбу.
Вийшло, що я виховала вертихвостку, яка стрибнула в “подушки” до першого зустрічного. Я дуже здивувалася і сказала Іванці:
– А чому це ви вважаєте свого сина першим зустрічним?
Звичайно, Іванка мені нічого не відповіла.
Я взагалі не розумію: навіщо нам втручатися у життя наших дорослих дітей? В них все добре. Допомоги вони у нас не просять.
Іванка посиділа в мене трохи, випила дві чашки чаю і пішла від мене, так і не почувши відповіді, яка б їй сподобалася.
Я, звичайно ж, чудово розуміла, що Валера взагалі нічого не знає про візит своєї мами. Але про всяк випадок я вирішила зателефонувати дочці і все уточнити.
Дочка посміялася і сказала, що вона про все дізнається у Валери.
А за два дні прийшли до мене Валерій та Наталка. Вони були у чудовому настрої.
А Валерій сказав:
– Та це мене мама просто так вирішила підштовхнути до шлюбу. Тільки ось вона чомусь вирішила, що я маю одружитися з донькою її подруги. Але нічого, не хвилюйтесь. Я зі своєю мамою вже розібрався. Щоправда, її трохи засмутив. Сподіваюся, що вас порадую.
Виявляється, Наталя та Валерій два тижні тому вже подали заяву до РАЦСу. А потім дочка мені повідомила ще одну хорошу новину про те, що я незабаром стану бабусею.
Звичайно, я зраділа, що Валерій стане незабаром моїм повноцінним зятем.
А якщо його мамі щось не подобається, то нехай не втручається у життя наших дорослих дітей. Адже вони вже дорослі, самостійні та чудово знають, що їм робити і коли!
А якщо їм знадобиться моя допомога, вони мені про це обов’язково скажуть і я їм обов’язково допоможу!
Погоджуєтесь зі мною?
фото ілюстративне
